Чотирнадцята катехиза із серії програм "Святий Іриней: Доказ
апостольського
проповідування". Роздумуємо над 24-им пунктом Епідейксису: "Віра Авраама". Гість прямого ефіру - отець Енріке Лопес
Імбернон.
СВЯТИЙ ІРИНЕЙ "ДОКАЗ АПОСТОЛЬСЬКОГО ПРОПОВІДУВАННЯ"
КАТЕХИЗА 14 (24): ВІРА АВРААМА
Сьогодні ми продовжуємо цикл катехиз на основі твору святого Іринея Ліонського "Епідейксис". Після того, як в минулій катехизі ми розглянули історію Ноя, сьогодні ми знаходимося біля ніг святого Іринея, щоб познайомитися з батьком віри, Авраамом. Почнемо з прочитання 24-го пункту повністю, а потім, за допомогою IV книги "Adversus haereses", проаналізуємо його по частинах.
Пізніше, в десятому поколінні після потопу, Авраам перебуває в пошуках Бога, гідного поклоніння, і який належить йому через благословення його предка Сима. Коли, слідуючи палкому бажанню свого серця, він мандрував по світу, розпитуючи, де ж Бог, він почав падати духом і знаходився на краю припинити свої пошуки, Бог змилосердився над тим, хто на самоті шукав Його мовчазно.
І Він об'явився Авраамові, даючи йому пізнати Себе через Слово, як через сонячний промінь. Він промовив до нього з неба й сказав йому: «Вийди з землі твоєї, з твоєї рідні, із дому батька твого в край, що його я тобі покажу, і там оселися». Він довірився небесному голосу і, хоча йому було сімдесят років і він мав стару жінку, залишив Месопотамію разом з нею, взявши з собою Лота, сина свого покійного брата. Коли він прибув на землю, яка тепер називається Юдеєю і яку тоді населяли сім народів, нащадків Хама, Бог з'явився йому у видінні та сказав: «Тобі та твоєму потомству в майбутніх поколіннях даю цю землю у вічне володіння». І додав, що його потомство буде блукати по чужині, де буде зазнавати насильства, страждань і поневолення протягом 400 років. Але в четвертому поколінні воно повернеться в землю, обіцяну Авраамові, і Бог засудить народ, який поневолив його нащадків. А щоб Авраам пізнав велич і блиск свого потомства, Бог вивів його вночі і промовив до нього такі слова: «Поглянь на небо і, якщо зможеш, перелічи зорі небесні. Таке буде твоє потомство».
І Бог, побачивши віру й непохитність духа його, свідчив про нього, кажучи в Писанні через Святого Духа: "Авраам увірував у Бога, і це зараховано йому за праведність". Він був необрізаний, коли прийняв це свідчення, і, щоб велич його віри була визнана знаком, дав йому обрізання на печать праведності віри необрізання. Після цього, згідно з Божою обітницею, у нього народився син від неплідної Сараї, Ісаак, якого він обрізав згідно із завітом, який Бог уклав з ним. Від Ісаака народився Яків. Таким чином первісне благословення Сима прийшло до Авраама, а від Авраама перейшло до Ісаака, а від Ісаака до Якова, завдяки розподілу спадщини, здійсненому Духом. Ось чому Бог називається Богом Авраама, Богом Ісаака і Богом Якова. Яків, у свою чергу, народив дванадцять синів, за якими названо дванадцять колін Ізраїля (24).
Пам'ятаймо, що святий Іриней пише "Епідейксис" для того, щоб коротко викласти проповідування істини та зміцнити нашу віру. Він хоче представити нам фундаментальні теми віри, осяяні небесним світлом, і таким чином допомогти нам досягти Царства Небесного (пор. Епід. 1).
18–19 липня Всеукраїнський санктуарій Божої Матері Святого Скапулярію в Бердичеві знову стане місцем масштабного паломництва. Під гаслом «З Марією біля Серця Ісуса» сюди зберуться тисячі вірян з усієї України на спільну молитву, Святі Меси, нічне чування, Розарій та духовне оновлення. Про програму паломництва, найважливіші події цих днів і можливість прийняти святий Скапулярій як знак особливої опіки Пресвятої Богородиці розповідає отець-кармеліт, настоятель парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Бердичеві Рафал Мишковський.
У ранковій катехезі отець Вальдемар Павелець говорить про об’явлення Богородиці — в Люрді, Фатімі та Меджугор’ї — та про один незмінний заклик Марії: молитися і слухати Ісуса Христа.
У дев’ятнадцятій катехезі циклу «Людина між Богом і безоднею» отець Віталій Козак роздумує про внутрішній простір свободи та людей, які, втративши свободу зовнішню, не дозволили зламати свою совість, віру й здатність чинити добро. Чи може людина залишатися вільною посеред тиску, ув’язнення та найжорстокішої системи?
Ця катехиза єпископа Віталія Скомаровського пропонує глибокий погляд на духовні виклики війни в Україні. Замість пошуку простих відповідей на питання про причини страждань, владика розкриває справжню природу патріотизму та сили молитви, яка діє через віру та любов, а не через зовнішні форми чи «магічні» ритуали. Єпископ пояснює концепцію держави як «спільного дому» та наголошує на важливості подолання радянської ментальної спадщини через активне громадянське служіння та повагу до права.
Гумор - це форма свободи. Як продовжувати жити, пам'ятаючи, що Бог дає надію і є причиною нашої радості. Сестра Тетяна Богославець зі Згромадження Сестер Служниць Святого Духа виголосила катехизу про користь сміху, заохочуючи до гумору та жартів, що єднають і показують життєстійкість, щоб пережити непростий час війни.