Чотирнадцята катехиза із серії програм "Святий Іриней: Доказ
апостольського
проповідування". Роздумуємо над 24-им пунктом Епідейксису: "Віра Авраама". Гість прямого ефіру - отець Енріке Лопес
Імбернон.
СВЯТИЙ ІРИНЕЙ "ДОКАЗ АПОСТОЛЬСЬКОГО ПРОПОВІДУВАННЯ"
КАТЕХИЗА 14 (24): ВІРА АВРААМА
Сьогодні ми продовжуємо цикл катехиз на основі твору святого Іринея Ліонського "Епідейксис". Після того, як в минулій катехизі ми розглянули історію Ноя, сьогодні ми знаходимося біля ніг святого Іринея, щоб познайомитися з батьком віри, Авраамом. Почнемо з прочитання 24-го пункту повністю, а потім, за допомогою IV книги "Adversus haereses", проаналізуємо його по частинах.
Пізніше, в десятому поколінні після потопу, Авраам перебуває в пошуках Бога, гідного поклоніння, і який належить йому через благословення його предка Сима. Коли, слідуючи палкому бажанню свого серця, він мандрував по світу, розпитуючи, де ж Бог, він почав падати духом і знаходився на краю припинити свої пошуки, Бог змилосердився над тим, хто на самоті шукав Його мовчазно.
І Він об'явився Авраамові, даючи йому пізнати Себе через Слово, як через сонячний промінь. Він промовив до нього з неба й сказав йому: «Вийди з землі твоєї, з твоєї рідні, із дому батька твого в край, що його я тобі покажу, і там оселися». Він довірився небесному голосу і, хоча йому було сімдесят років і він мав стару жінку, залишив Месопотамію разом з нею, взявши з собою Лота, сина свого покійного брата. Коли він прибув на землю, яка тепер називається Юдеєю і яку тоді населяли сім народів, нащадків Хама, Бог з'явився йому у видінні та сказав: «Тобі та твоєму потомству в майбутніх поколіннях даю цю землю у вічне володіння». І додав, що його потомство буде блукати по чужині, де буде зазнавати насильства, страждань і поневолення протягом 400 років. Але в четвертому поколінні воно повернеться в землю, обіцяну Авраамові, і Бог засудить народ, який поневолив його нащадків. А щоб Авраам пізнав велич і блиск свого потомства, Бог вивів його вночі і промовив до нього такі слова: «Поглянь на небо і, якщо зможеш, перелічи зорі небесні. Таке буде твоє потомство».
І Бог, побачивши віру й непохитність духа його, свідчив про нього, кажучи в Писанні через Святого Духа: "Авраам увірував у Бога, і це зараховано йому за праведність". Він був необрізаний, коли прийняв це свідчення, і, щоб велич його віри була визнана знаком, дав йому обрізання на печать праведності віри необрізання. Після цього, згідно з Божою обітницею, у нього народився син від неплідної Сараї, Ісаак, якого він обрізав згідно із завітом, який Бог уклав з ним. Від Ісаака народився Яків. Таким чином первісне благословення Сима прийшло до Авраама, а від Авраама перейшло до Ісаака, а від Ісаака до Якова, завдяки розподілу спадщини, здійсненому Духом. Ось чому Бог називається Богом Авраама, Богом Ісаака і Богом Якова. Яків, у свою чергу, народив дванадцять синів, за якими названо дванадцять колін Ізраїля (24).
Пам'ятаймо, що святий Іриней пише "Епідейксис" для того, щоб коротко викласти проповідування істини та зміцнити нашу віру. Він хоче представити нам фундаментальні теми віри, осяяні небесним світлом, і таким чином допомогти нам досягти Царства Небесного (пор. Епід. 1).
У катехезі на «Радіо Марія» настоятель парафії в Рокитному отець Марек Рудзь та сестра Люцина роздумують про християнське покликання жити Святим Письмом. З нагоди спомину святого Єроніма вони пояснюють, чому Біблія є не просто пам'яткою літератури, а живим Словом Божим, яке має супроводжувати вірянина щодня — у молитві, вдома, у транспорті та під час випробувань війни.
Що навчає Церква про Розарій? Звідки ця молитва виникла, яке її коріння? Пояснює в катехизі отець Матеуш Годек, директор Катехитичної Школи Харківсько-Запорізької дієцезії, настоятель парафії Архангела Михаїла в м. Павлоград, даючи практичні поради про те, що може допомогти нам молитися, та як поглибити молитву Святого Розарію у своєму практичному духовному житті.
У програмі «Катехиза» о. Андрій Немченко говорить про розарій. Катехит розкриває цю духовну практику як молитву, в якій беруть участь воля, розум та почуття. Через приклади святих, які щодня молились розарій, священник доводить, що постійне звернення до Богородиці є надійним джерелом внутрішньої сили та ефективною духовною зброєю проти зла.
Ідеологія та контроль не просто нав'язують зовнішні правила, а поступово деформують внутрішній світ особистості, змушуючи людину непомітно адаптуватися до несправедливості через страх і пошук безпеки. Цей тихий процес підміни життєвих орієнтирів замінює традиційні поняття добра і зла на зручні критерії вигоди чи безпеки, що призводить до розмивання совісті та життя за подвійними стандартами.
У цій катехизі о.Міхал Бранкевич, духовний наставник Дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», говорить те, що блаженства виконують обітниці Господа не лише в земному житті, але й у Царстві Небесному. Хто такі блаженні вбогі, тихі, зусмучені, голодні й спраглі справедливості, милосердні, та як ми можемо переживати блаженства у своєму житті, відкинувши непотрібне вже тут і тепер? Священник радить: "Важливо звільнити місце для діяння Святого Духа, з Його поміччю досвідчемо блаженства".