Чотирнадцята катехиза із серії програм "Святий Іриней: Доказ
апостольського
проповідування". Роздумуємо над 24-им пунктом Епідейксису: "Віра Авраама". Гість прямого ефіру - отець Енріке Лопес
Імбернон.
СВЯТИЙ ІРИНЕЙ "ДОКАЗ АПОСТОЛЬСЬКОГО ПРОПОВІДУВАННЯ"
КАТЕХИЗА 14 (24): ВІРА АВРААМА
Сьогодні ми продовжуємо цикл катехиз на основі твору святого Іринея Ліонського "Епідейксис". Після того, як в минулій катехизі ми розглянули історію Ноя, сьогодні ми знаходимося біля ніг святого Іринея, щоб познайомитися з батьком віри, Авраамом. Почнемо з прочитання 24-го пункту повністю, а потім, за допомогою IV книги "Adversus haereses", проаналізуємо його по частинах.
Пізніше, в десятому поколінні після потопу, Авраам перебуває в пошуках Бога, гідного поклоніння, і який належить йому через благословення його предка Сима. Коли, слідуючи палкому бажанню свого серця, він мандрував по світу, розпитуючи, де ж Бог, він почав падати духом і знаходився на краю припинити свої пошуки, Бог змилосердився над тим, хто на самоті шукав Його мовчазно.
І Він об'явився Авраамові, даючи йому пізнати Себе через Слово, як через сонячний промінь. Він промовив до нього з неба й сказав йому: «Вийди з землі твоєї, з твоєї рідні, із дому батька твого в край, що його я тобі покажу, і там оселися». Він довірився небесному голосу і, хоча йому було сімдесят років і він мав стару жінку, залишив Месопотамію разом з нею, взявши з собою Лота, сина свого покійного брата. Коли він прибув на землю, яка тепер називається Юдеєю і яку тоді населяли сім народів, нащадків Хама, Бог з'явився йому у видінні та сказав: «Тобі та твоєму потомству в майбутніх поколіннях даю цю землю у вічне володіння». І додав, що його потомство буде блукати по чужині, де буде зазнавати насильства, страждань і поневолення протягом 400 років. Але в четвертому поколінні воно повернеться в землю, обіцяну Авраамові, і Бог засудить народ, який поневолив його нащадків. А щоб Авраам пізнав велич і блиск свого потомства, Бог вивів його вночі і промовив до нього такі слова: «Поглянь на небо і, якщо зможеш, перелічи зорі небесні. Таке буде твоє потомство».
І Бог, побачивши віру й непохитність духа його, свідчив про нього, кажучи в Писанні через Святого Духа: "Авраам увірував у Бога, і це зараховано йому за праведність". Він був необрізаний, коли прийняв це свідчення, і, щоб велич його віри була визнана знаком, дав йому обрізання на печать праведності віри необрізання. Після цього, згідно з Божою обітницею, у нього народився син від неплідної Сараї, Ісаак, якого він обрізав згідно із завітом, який Бог уклав з ним. Від Ісаака народився Яків. Таким чином первісне благословення Сима прийшло до Авраама, а від Авраама перейшло до Ісаака, а від Ісаака до Якова, завдяки розподілу спадщини, здійсненому Духом. Ось чому Бог називається Богом Авраама, Богом Ісаака і Богом Якова. Яків, у свою чергу, народив дванадцять синів, за якими названо дванадцять колін Ізраїля (24).
Пам'ятаймо, що святий Іриней пише "Епідейксис" для того, щоб коротко викласти проповідування істини та зміцнити нашу віру. Він хоче представити нам фундаментальні теми віри, осяяні небесним світлом, і таким чином допомогти нам досягти Царства Небесного (пор. Епід. 1).
Отець Віталій Козак з ордену босих кармелітів продовжує цикл катехиз "Людина на межі між Богом і безоднею". Цього разу йшлося про внутрішню свободу людини в сучасному світі.
У черговому випуску катехези на Радіо Марія отець Олександр Кушта та сестра Люцина розкривають глибокі теми з «Богослов'я тіла» святого папи Йоана Павла II. Чому Ісус Христос у своїх повчаннях про шлюб закликає звернутися до того, що було «від початку»? У чому полягає небезпека об'єктивізації особистості, як первісна невинність визначає шлюбне покликання чоловіка й жінки та чому людське тіло є храмом Святого Духа, а не в'язницею душі — читайте у стислому огляді матеріалу.
У денній катехизі монахиня Згромадження Сестер від ангелів, с. Юлія Заводовська, розповідає про взаємини ангелів та святих. Катехитка зосереджує увагу на історіях св. Піо, св.Фаустини Ковальської, св. Джемми Галгані та св. Франциски Римської. Важливо, що хоча ангели і допомагали святим у багатьох практичних речах та служінні, їхня діяльність часто зосереджується на спільній прославі Бога та наверненні людської душі до Нього.
Листопад у християнській традиції — це особливий час пам’яті та щирої молитви за померлих. Проте чи замислюємося ми, чим насправді є чистилище? Чи це місце покарання, чи, навпаки, передсмак раю та вияв безмежної Божої любові? У катехезі в ефірі «Радіо Марія» ігумен київського монастиря о. Йосип Щур ЧСВВ ділиться богословським поглядом Церкви, свідченнями святих і практичними порадами про те, як ми можемо реально допомогти душам наших спочилих близьких.
Близької людини вже немає поруч, але твоя любов до неї залишається. Як виявити цю любов тепер? Що ти можеш зробити для тих, за ким сумуєш? Єпископ-помічник Харківсько-Запорізької дієцезії Ян Собіло говорить в катехезі про молитву за померлих, очищення душі в чистилищі та любов, яка продовжується навіть після смерті.