Чотирнадцята катехиза із серії програм "Святий Іриней: Доказ
апостольського
проповідування". Роздумуємо над 24-им пунктом Епідейксису: "Віра Авраама". Гість прямого ефіру - отець Енріке Лопес
Імбернон.
СВЯТИЙ ІРИНЕЙ "ДОКАЗ АПОСТОЛЬСЬКОГО ПРОПОВІДУВАННЯ"
КАТЕХИЗА 14 (24): ВІРА АВРААМА
Сьогодні ми продовжуємо цикл катехиз на основі твору святого Іринея Ліонського "Епідейксис". Після того, як в минулій катехизі ми розглянули історію Ноя, сьогодні ми знаходимося біля ніг святого Іринея, щоб познайомитися з батьком віри, Авраамом. Почнемо з прочитання 24-го пункту повністю, а потім, за допомогою IV книги "Adversus haereses", проаналізуємо його по частинах.
Пізніше, в десятому поколінні після потопу, Авраам перебуває в пошуках Бога, гідного поклоніння, і який належить йому через благословення його предка Сима. Коли, слідуючи палкому бажанню свого серця, він мандрував по світу, розпитуючи, де ж Бог, він почав падати духом і знаходився на краю припинити свої пошуки, Бог змилосердився над тим, хто на самоті шукав Його мовчазно.
І Він об'явився Авраамові, даючи йому пізнати Себе через Слово, як через сонячний промінь. Він промовив до нього з неба й сказав йому: «Вийди з землі твоєї, з твоєї рідні, із дому батька твого в край, що його я тобі покажу, і там оселися». Він довірився небесному голосу і, хоча йому було сімдесят років і він мав стару жінку, залишив Месопотамію разом з нею, взявши з собою Лота, сина свого покійного брата. Коли він прибув на землю, яка тепер називається Юдеєю і яку тоді населяли сім народів, нащадків Хама, Бог з'явився йому у видінні та сказав: «Тобі та твоєму потомству в майбутніх поколіннях даю цю землю у вічне володіння». І додав, що його потомство буде блукати по чужині, де буде зазнавати насильства, страждань і поневолення протягом 400 років. Але в четвертому поколінні воно повернеться в землю, обіцяну Авраамові, і Бог засудить народ, який поневолив його нащадків. А щоб Авраам пізнав велич і блиск свого потомства, Бог вивів його вночі і промовив до нього такі слова: «Поглянь на небо і, якщо зможеш, перелічи зорі небесні. Таке буде твоє потомство».
І Бог, побачивши віру й непохитність духа його, свідчив про нього, кажучи в Писанні через Святого Духа: "Авраам увірував у Бога, і це зараховано йому за праведність". Він був необрізаний, коли прийняв це свідчення, і, щоб велич його віри була визнана знаком, дав йому обрізання на печать праведності віри необрізання. Після цього, згідно з Божою обітницею, у нього народився син від неплідної Сараї, Ісаак, якого він обрізав згідно із завітом, який Бог уклав з ним. Від Ісаака народився Яків. Таким чином первісне благословення Сима прийшло до Авраама, а від Авраама перейшло до Ісаака, а від Ісаака до Якова, завдяки розподілу спадщини, здійсненому Духом. Ось чому Бог називається Богом Авраама, Богом Ісаака і Богом Якова. Яків, у свою чергу, народив дванадцять синів, за якими названо дванадцять колін Ізраїля (24).
Пам'ятаймо, що святий Іриней пише "Епідейксис" для того, щоб коротко викласти проповідування істини та зміцнити нашу віру. Він хоче представити нам фундаментальні теми віри, осяяні небесним світлом, і таким чином допомогти нам досягти Царства Небесного (пор. Епід. 1).
У десятій катехезі циклу «Людина на межі між Богом та безоднею» отець Віталій Козак розмірковує над небезпечним прагненням людства знайти сильного рятівника, який наведе порядок у часи хаосу та страху. На прикладі роману «Дюна» Френка Герберта священик показує, що навіть обраний і харизматичний лідер може привести не лише до надії, але й до фанатизму, війни та руйнування.
13 травня — дата, яка символічно об'єднує португальське селище Фатіма, площу Святого Петра у Ватикані та долю сучасної України. Чому замах на Папу Йоана Павла ІІ та агресія Росії проти України мають спільне метафізичне коріння? У цій статті, заснованій на катехезі отця Романа Лаби, ми розглядаємо «помилки Росії» не лише як політичну ідеологію, а як глибоку духовну патологію — «абортивну ментальність», що намагається знищити суб’єктність цілих народів.
Що єднає земну й небесну Церкву? Чому святі, будучи в Небі, можуть випрошувати благодаті для нас? Отець Міхал Бранкевич, духівний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», продовжує цикл катехиз про сопричастя Святих, яке допомагає нам вірити у вічне життя, та у цій програмі знайомить із трьома станами Церкви.
Гілберт Кійт Честертон у свої книзі "Вічна людина" звертається до тих, хто має можливість відкрити "розумність віри" і побачити перспективу життя. Отець Віталій Храбатин, референт Пасторально-міграційного відділу Патріаршої курії, запрошує до роздумів про дім і шлях віри на основі книги англійського письменника.
У нашому щоденному житті важливо вчасно сказати Богові "так". На прикладі Тієї, яка не готувалася до приходу Архангела, але одразу змогла дати відповідь, приймаючи Божу волю. Отець Йосиф Щур, ігумен монастиря отців Василян у м. Києві, запрошує до роздумів про власні відповіді і вибори, занурюючись думками у значимість Пресвятої Діви Марії, яку Бог обрав задля втілення Його задуму.