"Ми повиннi працювати над собою, щоб будувати бiльш зрiле суспiльство", - Валерій Маркус

Як виникла ідея написати книгу?

Книгу "Сліди на дорозі" почав писати ще у 2013 році. Спочатку це були короткі нотатки про те, що відбувалося навколо, або мої реакції на події. З початком війни вражень стало дуже багато, і у 2015 році я вирішив почати системно записувати спогади. Перший серйозний підхід до написання книги відбувся у 2016 році, коли я вже звільнився з армії. Пiсля подорожей Європою я остаточно завершив рукопис у лютому 2018 року.

У книзі ви пишете про родину, дитинство і життєві випробування. Чому саме цей час життя?

Моє дитинство було досить типовим для багатьох українців. Багато знайомих стикалися з проблемами, які є близькими багатьом людям – неповні родини, складнощі соціального становлення. Наприклад, половина моїх однокласників виховувалася в неповних сім’ях. Також я описую життя у суспільстві, де залишки радянського минулого ще відчутні, але ці традиції вже не мають фундаменту.

Радянське минуле вплинуло на сучасні родинні традиції. Як ви це бачите?

У Радянському Союзі життя було влаштоване так, що люди могли собі дозволити одружуватися рано – усе було забезпечено: робота, житло, соціальна допомога. Зараз ситуація зовсім інша. Старі традиції залишилися, але фундамент під ними зник. Це призводить до того, що люди одружуються за шаблоном, але потiм стикаються з проблемами, через якi розпадаються сім'і.

Ваша думка щодо примусової вакцинації і порівняння її з службою в армії, яке ви згадували?

Цікаво, що люди, які кричать про примусову вакцинацію і порушення конституційних прав, не піднімають це питання щодо строкової служби в армії. Служба в армії – це рік життя, а вакцинація займає 15 хвилин і допомагає зберегти здоров’я. Але протестів проти призову ми не бачимо. Це частина iнформацiйної вiйни: суспiльством часто манiпулюють на емоцiйному рiвнi.

Ви згадали, що наше суспільство має проблему низького емоційного iнтелекту. Як це проявляється?

Люди часто керуються емоціями, не усвідомлюючи цього. Пiд час виборiв, наприклад, ми бачили, як розколюється суспiльство. На жаль, багатьом важко аналiзувати і протистояти манiпуляцiям. Це спадок пострадянського минулого, який ще довго буде впливати на нас.

Як, на вашу думку, змiнити це?

Освiта, розвиток критичного мислення та пiдвищення рiвня емоцiйного iнтелекту. Тi, хто працюють з громадськiстю, мають розумiти свою вiдповiдальнiсть за вплив на людей. Емоцiї можуть як пiднiмати градус напруги, так i заспокоювати. Ми повиннi працювати над собою, щоб будувати бiльш зрiле суспiльство.

Що б ви хотiли побажати нашим слухачам?

Читайте, розвивайтеся, залишайтеся людяними. I завжди шукайте правду, навiть якщо це непросто. Свiт змiнюється, i ми маємо змiнюватися разом з ним.

Ветеран російсько-української війни, письменник, блогер, мандрівник та військовослужбовець Валерій Сергійович Маркус. 

Підготував автор та ведучий програми Люди Справи, Олександр Скрипченко

Слухати інші програми:

• Невизначена втрата
• Доброволець з Іспанії
• Бойовий стрес і втома
• Після служби. Ветерани
• Ілля Богданов 1 програма
• Парамедик. Чудеса на фронті
• Дмитро Коцюбайло (Да Вінчі)