Бойовий стрес та бойова втома. "Людина, яка повертається із зони бойових дій, переживає ще один стрес .... мирним життям", - психолог Ольга Плетка

Бойовий стрес переживає людина, яка перебуває в бойових умовах. Нам потрібно зважати на той факт, що війна триває довго і людина довгий час працює на межі виснаження. Тут дуже важливо, щоб близькі люди підтримували військовослужбовця та давали йому сенс жити. Також, під час розмов по телефону, рекомендовано наголошувати про позитивні зміни в тилу. 

Варто розуміти, що людина, яка повертається із фронту переживає повернення в нову сім'ю, адже рідні та сама людина за час розлуки змінюються. Особа, яка повертається із зони бойових дій поводить себе з точки зору пережитого досвіду. Зовсім інший досвід переживають і її родичі. 

Серед симптомів бойового стресу виділяють симптоми повторного переживання:

• Інтрузії - мимовільні повторювані спогади про пережиту травматичну подію; 

• Флешбеки - небажані спогади, які настільки сильні і яскраві, що людина ніби втрачає зв’язок з реальністю і “переміщується” в ситуацію, де відбулася травматична подія;

• Погані сни, нічні жахи, сильні емоційні реакції на нагадування про травматичну подію, сильні фізичні реакції (наприклад, прискорене серцебиття, спітніння поблизу місця травматичної події тощо).

Цей досвід може капсулюватися. Так психіка захищає нас від страшного досвіду. Тоді людина живе нормальним життям, але коли вона почує звук, слово, колір, пережитий тоді коли була отримана травма відбувається флешбек - відкат назад і особа діє так, як діяла в тих умовах. Наприклад, один військовослужбовець почувши специфічний звук дверей впав на підлогу. Цей звук був подібний прильоту та викликав реакцію, що характерна для бойових умов.

Часто військовослужбовець, який повертається додому, мовчазний. І цьому є причини, адже можливо, що йому просто не хочеться переживати повторно жахіття війни відповідаючи на різні запитання, або людина виснажена та хоче спокою. Саме тому будьте обережні спілкуючись із захисником, який повернувся і ставтеся з повагою та розумінням до його поведінки.

Повне відчуття безпеки вдома допоможе убезпечити від наслідків бойового стресу захисника. Наприклад, на кухні він може сидіти біля стіни для відчуття захисту. Також можна зашторювати ролетами вікна, змастити двері, щоб не створювали звуків при відкритті.

Дуже допомагає короткострокове планування справ (на день, два). Важливо щоб близькі повідомляли захисника куди йдуть чи затрималися. Річ у тім, що в бойових умовах зовсім інший розпорядок та планування і коли хтось із побратимів довго відсутній то це значило, що щось іде не так, небезпека. Тому, рекомендовано унеможливити зайві хвилювання.

Також військовослужбовцю рекомендовано шанобливо пояснювати. І це не тому, що людина не зрозуміє, а тому, що боєць поводиться через призму отриманого бойового досвіду. Людина, яка повертається до мирного життя потребує, щоб ми їй допомогли абілітуватися - ця людина вчиться жити по новому. 

Абілітація - система заходів, спрямованих на опанування особою знань та навичок, необхідних для її незалежного проживання в соціальному середовищі: усвідомлення своїх можливостей та обмежень, соціальних ролей, розуміння прав та обов'язків, уміння здійснювати самообслуговування.

Нам варто ставитися з розумінням та всіляко підтримувати. Наприклад, якщо трапляється флешбек то поставтеся з розумінням, витримайте паузу, а потім спокійно поясніть, що все нормально, ти вдома, ти в захисті. Це процес і нам потрібно призвичаїтися до нього та самим абілітуватися. Людина, яка повертається із зони бойових дій, переживає ще один стрес .... мирним життям.

Кандидатка психологічних наук, старший науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології, член ради правління Національної психологічної асоціації, психолог Ольга Плетка.

Слухати інші програми

• Психотерапевт - супутник людини в тяжкий час
• Медіатравма. Як ми руйнуємо життя через ЗМІ 
• Не бійтеся своєї темряви - розкажіть про неї
• Страх втрати близької людини
• Депресія - це янгол від бога
• Не медитуйте на страх
• Цінуйте себе та інших
  
• Емоційне вигорання
• Інформаційна війна