Об'явлення Діви Марії в Лурді Святій Бернадетті Субіру

Лурд, Франція Свята Бернадетта Субіру. 1858 рік
У Франції були постійні проблеми. Велике безробіття, хвороби і моральна деградація доторкнулися майже кожного мешканця, включно з мешканцями Лурду, міста, яке розташоване в Піринеях. За чотири роки перед цими подіями Церква оголосила догмат про Непорочне Зачаття Пресвятої Діви Марії (1854р.). 

А у 1858 році одинадцятирічна дівчина з Лурд пережила видіння, як потім вияснилось Непорочної Дви Марії. Св. Бернадетта походила з вбогої родини. Її родина не була загально шанована. Сама Бернадетта не знала на цей час навіть катехізису. Батьки навчили її простою набожності. Бернадетта знала як молитися Розарій, і завжди його брала з собою. В Лурді Пресвята Діва Марія передала св. Бернадетті три таємниці. Бернадетта зберігала їх дуже пильно і забрала їх з собою до гробу. 

Ось як вона описує своє перше об'явленя, що відбулось в четвер перед попільною середою, 11 лютого 1858 року, коли Бернадетта збирала хмиз з іншими дітьми:  "Несподівано я почула гучний шум, наче відголосок бурі. Я подивилась праворуч, ліворуч, в район дерев, але нічого не рухалось. Мені здалося, що я помилилась… Тоді я ще раз почула шум, який був подібний до першого. Я налякалась і встала. Мені відібрало мову і будь які думки, коли я повернулась  в напрямку молитовної гроти, і побачила при одному із отворів в скелі кущ троянд, лише один, але наче рухаючийся на великому вітрі. Майже в ту саму мить з середени грота появилась наче золота хмарка, а відразу за нею Жінка, гарна і молода, невиразимо вродлива, така, яку ніколи раніше я не бачила; вона вийшла і затрималась біля гроту над кущем троянд. Вона на мене відразу подивилася, вона посміхнулась до мене, і дала знак, щоб я наблизилась, так неначе вона була моєю Мамою. Мене полишив будь який страх, однак я вже неначе не знала де я є. Я протерла очі, закрила їх і відкрила, але Жінка все ще знаходилась там, вона посміхнулась, запевняючи мене, що я не помилилась. Не думаючи про те, що роблю, я взяла в руки розарій і стала на коліна. Жінка кивнула головою на згоду і сама взяла в руки розарій, який висів на її правій руці… Жінка дозволила мені молитися самій;  вона помістила намистини свого розарія поміж пальцями, однак не сказала жодного слова; лише на кінець кожного десятка молилась зі мною “Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу…”

Прекрасна Жінка обявилась св. Бернадетті ще 17 разів в гроті в Массабіель. Вона була зодягнена в звичайну  білу тогу з довгим блакитним шарфом навколо пояса, і мала на голові білий вельон. У Пресвятої Діви не було жодного взуття, однак золоті троянди на Її стопах дуже пасували до намиста Її сніжно білого розарія. Жінка покликала Бернадетту до себе, але та не осмілилась наблизитись і видіння зникло. Уява Бернадетти була настільки вбога, що вона навіть не знала, як пояснити те, що трапилось. Вона думала, що її подруги бачили те саме, що вона, але коли вона заговорила про це, зрозуміла, що вони не бачили нічого. Вона жалкувала про те, що почала розмову, але було вже пізно, і новина про дивне обявлення дуже швидко почала поширюватися.

Хтось казав, що це привид, хтось розповідав про дівчини, яка нещодавно померла, а хтось говорив про Пресвяту Діву Марію,  сама Бернадетта відмовлялась висловити свою думку, і вбогими словами називала Жінку, яку бачила у видінні: “Щось подібне до білої панночки”. Видіння відбувались: 11, 14, 18, 19, 20, 21, 23, 24, 25, 27 та 28 лютого 1858 року, а також1, 2, 3. 4, 25 березня; 7 квітня і 16 липня 1858 року. 

Наступного разу зустріч з Пресвятою Дівою і Бернадеттою відбулось у неділю 14 лютого 1858 року. Це була так звана карнавальна неділя, тобто остання неділя перед початком Великого Посту. Бернадетта відчувала, що має йти до гроти, хоча її мама заборонила туди йти. Після довгих вмовлянть мама Бернадетти погодилась з тим, щоб її донька пішла з іншими двома дівчинами та з пляшкою овяченої води, для того щоб цією водою окропити Жінку, якщо би вона знову зявитлась в гроті.
Бернадета коли прийшла до гроту стала на коліна і разом з іншими дівчатими почала молитися св. Розарій. Знову Бернадетта Субіру бачить Жінку з Розарієм на руці. Вона кропить Її свяченою водою та промовляє: “Якщо Ти від Бога залишайся, якщо - ні , то відійди!”, і чим більше я кропила Жінку свяченою водою тим краще більше вона посміхалась. Коли пляшка зі свяченою водою опорожнилась, св. Бернадетта закінчила Розарій після чого видіння зникло.

Третє видіння відбулось в четвер 18 лютого. Це було рано вранці. Декілька дорослих мешканців села прийшли разом з нею і дали їй перо і папір. Бернадетта прийшла до гроту, знову почала молитися св. Розарій. Після першого десятка вона побачила Прекрасну Жінку,  і просить Її: “Чи не могли б Ви написати своє імя” це наказали зробити Бернадетті мешканці села. Жінка посміхнулась і Бернадетта чує у відповідь, що того, що Вона має сказати до Бернадетти не потрібно записувати; а потім чує як Жінка просить її: “Чи не будеш ти такою доброю аби приходити в гроту протягом 15 днів?” Бернадетта обіцяє: “Так, я обіцяю” Жінка дає наступну обіцянку: “Я обіцяю зробити тебе щасливою, не на цьому, але в майбутньому світі”. Потім жінка говрить: “Мені б хотілося побачити тут  багато людей”Це був перший раз, коли Бернадетта почула Її мякий і дуже чистий голос. Це видіння тривало майже пів години.

Четверте видіння в Лурді - П'ятниця, 19 лютого 1858 року. Бернадетта вже більше нічого не боїться і відчуває внутрішню привязанність, необхідність піти до гроти. Шість або сім жінок, включно з тіткою Бернадетти товаришують Бернадетті. Після того як вони прочли ледве три рази Радуйся Марія видіння зявляється знову і триває приблизно 30 хвилин. В цей день св. Бернадетта бере з собою освячену свічку з собою і від цього дня бере її з собою на кожну зустріч, аж до 14 видіння, яке відбулось 3 березня 1858 року.

Пяте видіння в Лурді – субота, 20 лютого. В цей день група людей, яка прийшла разом з Бернадеттою нараховувала вже 30 осіб. Коли видіння закінчилось, Бернадетта повертається до свого нормального стану і поведінки. Вона дуже мало розповідає про видіння, говорить лише, що вона знову бачила aquero Прекрасну Пані, яка посміхалась їх з гроту.

Шосте обявлення в Лурді – Неділя, 21 лютого 1858 року.В цей недільний ранок біля 100 людей йде разом з нею до гроти і вони усвідомлюють, що Бернадетта входить незвичний стан (екстаз). Діва Марія обявляється їй і Її очі дивляться на весь світ і вона говорить: “Молись за грішників”. В другій половині дня Бернадетта змушена перенести довгий допит який веде комісар поліції Жакоме. Бернадетта лишається спокійною. А батько Бернадетт бере з неї клятву про те, що вона більше ніколи не піде до гроту.

Сьоме обявлення в Лурді – вівторок, 23 лютого 1858 року. Під час сповіді  священик, отець  Помья, говорить Бернадетті, що ніхто не може заборонити їй ходити до гроти. Потім її тато відкликає свою заборону Бернадеттіходити до гроти. І в цей раз до гроти приходить не менше 100 свідків. Серед них є лікар Дузу і багато важливих осіб з цього маленького містечка. Божа Матір вчить Бернадетту слово за словом, особливої короткої молитви. Цю молитву Бернадетта зберігає в таємниці. Вона читає її щоденно до кінця свого життя. Пресвята Діва Марія дає їй вказівку: Йди до священиків і скажи їм, що Я хочу, щоб тут було побудована каплиця.

Восьме обявлення в Лурді – Середа, 24 лютого 1858 року. Приблизно двісті чи триста людей прийшло того дня до гроти. Вони бачили, що обличчя Бернадетти було сумним. Бернадетта під час видіння йшла на колінах по землі, затримувалась декілька раз і шепотіла “покаяння, покаяння, покаяння”. Вона пояснювала, що Богородиця просила її це зробити як покаяння за грішників.

Дев'яте обявлення в Лурді – Четвер, 25 лютого 1858 року. Грота заповнена людьми. Зовнішньо Бернадетта під час цього обявлення виглядала досить дивно, це було повязане зі словами, які Пресвята Діва Марія їй сказала: “Дочко моя, Я хочу тобі сказати, лише для тебе і тобі єдиній, одну таємницю, про яку ти не повинна розповідати нікому іншому. Зараз йди випий води з джерела, умийся в джерелі і поїш траву, яка росте поруч. І Пресвята Діва Марія показує на гроту. Потім Бернадетта зауважила брудну мутну воду, вона не може випити її. Тому вона намагається прокопати глибше. Так робить чотири рази, за четвертим разом вона вже може випити цю воду, і миється в джерелі. Після цього вона їсть траву. Декілька людей, які були там говорили - вона божевільна, але після цього Бернадетта копає джерело глибше і воно виявляється дуже великим. Це джерело почало доставляти 100 000 літрів води щоденно. Багато людей почало називати це джерело чудотворним. Пізніше, в той самий день, Бернадетта була викликана на допит до імператорського прокурора Дютюра. Але він не міг багато вивидати у неї.

Десяте об'явлення в Лурді – Субота, 27 лютого 1858 року. Під час цього об'явлення було присутніми приблизно 800 осіб. Ще раз Бернадетта пє воду із джерела, і зїла траву, яка була біля нього.

Одинадцяте Об'явлення в Лурді – Неділя, 28 лютого 1858 року. Під час цього обявлення зібралося ще більше людей (1150).  Командир офіцерів  жандармерії з Тарбе був присутній разом із секретарем. Те що він побачив дуже вразило його і він сказав, що видіння продовжувалось дуже довго. В другій половині дня відбувся наступний допит Бернадетт у імператорського Прокурора і Начальника Поліції. Також в часному порядку прийшов поставити їй свої питання директор місцевої школи. Він хотів перевірити чи вона не страждає на каталепсію, але після розмови з нею він змінив вою думку.

Дванадцяте об'явлення в Лурді – понеділок, 1 березня 1858 року. Поліція подала кількість присутніх на цьому обявленні біля 1500 осіб. У видінні Бернадетта бачить меленьку дівчину, яка говрить їй, що несе не свій розарій, а розарій, який належить її хворій приятельці (натяк щодо молитви за хворих?). Цього разу Бернадетта також пє воду з джерела і миється в ньому. Цього разу вперше на обявленні присутній священик Аббат Дезіра з Омекс - містечка, яке знаходиться недалеко від Массабієль. Він спостерігав за Бернадеттою і був дуже вражений її спокоєм, добротою, та навіть святістю. Він сказав, що почувався ніби стояв перед брамами Раю.

Тринадцяте об'явлення в Лурді – вівторок, 2 березня 1858 року.
Цього разу було присутніми разом приблизно 1650 спостерігачів. Вперше бернадетта почула від Прекрасної Пані прохання: “Йди і попроси священика, щоб побудував каплицю тут. Я бажаю, щоб люди проходили тут з процесією”. Священик о. Перамаль був настільки злий до неї, що коли вона його побачила, то пригадала собі лише сказати лише про процесію, і забула про інше прохання – побудувати церкву. Розстроєна, вона повертається до священника того ж вечора і розповідає йому та ще іншим трьом священикам решту свого послання. Тоді настоятель парафії говорить до Бернадетти, що вона має спершу спитати Прекрасну Пані про Її імя...

Чотирнадцяте Об'явлення – середа 3 березня 1858 року. Рано вранці біля гроти присутньо приблизно 4000 осіб, проте нічого не відбувається. У другій половині дня Бернадетта Субіру повертається до гроти і в присутності приблизно 100 осіб переживає видіння. Отже як і попросив її парафіяльний священик, вона питає у Прекрасної Пані Її ім'я. У відповідь Пані лише посміхається, проте нічого не відповідає. Бернадетта повертається до парафіяльного священика, який каже, що вона божевільна і її картають за це. Все ж таки він повторює про своє прохання, аби Бернадетта запитала у Пані Її ім'я.

П'ятнадцяте об'явлення – четвер, 4 березня 1858 року. Цей день був базарним днем у Лурді і останній з пятнадцяти днів, який був згаданий у третьому обявлені. Дуже велика кількість людей, приблизно 20 000 спускається в цей день до гроти обявлень. Місцева поліція із залучанням сил поліції сусідніх сіл не може впоратися з такою кількістю глядачів. Бернадетта залишається тут приблизно 45 хвилин, при цьому входить гроту. Коли вона виходить з гроту, то знову йде до священика і говорить йому, що Пані лише посміхнулася, коли її запитали про Її імя, проте Вона повторила прохання про побудування церкви. о. Пейрамель зі свого боку повторює прохання, аби Бернадетта спитала у Пані Її ім'я

Після цього у видіннях наступає пауза, яка триває двадцять днів. Протягом цього часу Бернадетта не йде до гроту. Вона також не відчуває сильного потягу, який би кликав її до гроту. Це є необхідною паузою для неї, коли вона може відновити свій спокій. В цей час вона ходить до школи та готується до свого Першого Причастя. 

Шіснадцяте об'явлення - четвер, 25 березня 1858 року. Цей день – це свято Благовіщення Господнього.Бернадетта не була в гроті три тижні. Але вночі проти 25 березня у неї раптом виникає виникає велике бажання піти до гроти в Массабьєль. О пятій ранку вона разом з кількома своїми родичами прямує до гроту. Навіть так рано вранці кілька людей, включаючи начальника поліції, знаходяться поблизу гроту. Щойно прийшла Бернадетта до гроту, то відразу побачила Прекрасну Пані. Бернадетта приблизно годину стояла зачарованою, дивлячись на Пані, і потім запитує у Неї, про Її імя, вона повторює своє запитання тричі. Прекрасна Пані посміхається, а потім Бернадетта набирається сміливості запитати Пані як Її звати вчетверте! І Пані дає їй відповідь: “Я є Непорочне Зачаття!”. 

Пройшло 4 роки від проголошення  догмату про Непорочне Зачаття Пресвятої Діви Марії. Ще раз треба пояснити, що значить догмат про Непорочне Зачаття: Пресвята Діва Марія мала нормально тата і маму, згідно традиції Церкви їх звали Йоахим і Анна. І Пресвята Діва Марія була зачата нормальним природним чином. 
Проте ми повинні памьятати, що кожна людина, яка приходить в цей світ народжується з Первородним  гріхом – це гріх Адама, тобто в Адамі все людство згрішило, і як і кожний гріх він означає ворожбу з Богом, образу Божої любові.

Таємницею є чому цей гріх лежить на кожній людині, частково ми можемо зрозуміти це, так, що все людство поєднанае між собою занадто більш глибокими і тісними духовними звязками, ніж ми можемо собі уявити. І може саме тому, наприклад, мати може відчувати, якщо її дитина десь далеко потрапила в біду, а дружині, може стати зле вночі, коли з її чоловіком щось далеко сталося. Ми всі духовно повязані, і в кожному з нас є частинка Адама і Єви. Тому на кожному з нас спочиває саме та єдина провина Адама, його бунт проти Бога. Ми теж маємо собі усвідомити, що Господь всемогутній і Він наперед передбачів, а пізніше, після гріхопадіння заповів про свій план відкуплення, який оголосив в едемському саду після гріхопадіння Адама і Єви: “14 Отож Господь Бог сказав до змія: "За те, що ти вчинив це, будь проклятий з-поміж; усякої скотини та з-поміж усіх диких звірів. На череві твоїм будеш повзати і їстимеш землю по всі дні життя твого. 15 Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп'ястися йому в п'яту." (Буття 3)

Нам варто спокійно подумати над тим, що відбулось в Едемському саду. Фактично, порушивши Божу заповідь, і послухавшись диявола, людина відвернулася від Бога, а довірилась дияволові. Справді суть кожного гріха – це є визнання недовіри Богові, а своєю дією шукання свого шляху. Нам здається, що може бути незалежний духовний шлях для людини, незалежний від Бога. проте якщо ти відмовляєшся від Бога, то твоє серце не залишається пустим, хтось його має зайняти – і займає звісно противник Бога, тобто диявол. Так влаштований духовний світ. Так от і Первородний гріх і особистий гріх, означає, що моє серце не належить Богові, належить гріху, а через гріх дияволові. Це безпосередньо стосується тяжкого або смертельного гріха, але і легкий гріх теж означає, що людина неповністю належить до Бога, тобто є ще якась присутність бунту, ворожнеча між людиною і Богом.

Тобто по суті, коли людина згрішила, то в її серці запанувала ворожнече з Богом – гріх, а рабство гріху, не може людина боротися з дияволом, оскільки через гріх вона стає його рабом. А тут Господь заповідає людям Жінку, яка буде мати ворожнечу з дияволом, тобто Вона не буде мати над собою влади диявола, тобто іншими словами, вона не буде мати жодного гріха, ні Первородного, ні легкого, ні смертельного гріха, жодного! Але Господь сказав : “Я покладу ворожнечу”, Тобто сам Бог обдарує цю Жінку Духовною  чистотою, досконалою святістю, повною відсутністю гріха і від Неї народиться Дитина, яка знищить владу диявола над людиною: Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп'ястися йому в п'яту. І саме Непорочне Зачаття означає, що в той момент, коли ДІва Марія була зачата в лоні своєї мами Анни, Святий Дух зійшов на неї і захистив Її від Первородного Гріха, іншими словами обдарував Її надприродною святістю, досконалою святістю. Але іншого способу не було, щоб Вона стала Матірью Божою, неможе нечистий сосуд в собі носити досконале чисте, тому Бог приготував Непорочну Діву, ще перед Її народженням, а саме в момент Її зачаття до того, щоб вона була чистим “сосудом”, яка могла б носити під своїм Непорочним Серцем Сина Божого. Святого Божого Господа. 

Бернадетта запамятала це імя Que soy era Immaculada Concepcion “Я є непрочне Зачаття”. Бернадетта швидко встала і швидко побігла до дому священника: щойно вона побачила священника, вона повторила те, що зробила і сказала Прекрасна Пані. Священник, був приголомшений, і сказав у відповідь:

- У твоєї Пані не може бути такого імені. Чи ти знаеш, що воно значить?- Ні, - сказала Бернадетта.
- Як же ти його повторюєш, якщо не зрозуміла? - Я весь час повторювала його по дорозі: "Я - Непорочне Зачаття!".

Духовний отець духовної семінарії у Ворзелі, отець Григорій Рассоленко.

Слухати інші програми

• Види молитви
  
• Бог любить нас щирими
  
• Яка твоя молитва - така й віра
  
• Не сумнівайся в Божому обявленні
• Євхаристія - завдаток вічного життя
  
• Церква є Святою, але потребує очищення
  
• Зупиняйте зло на собі, як тільки зявилося