Молитовна лінія
Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)
Вечірній ефір
Катехиза
Житія святих
Акафіст
Святий дня
Літургія годин (Бревіарій)
Катехиза
Розарій
Відкриваючи таємниці християнства
Духовні читання
Катехиза
Акафіст
Розарій
Коронка до Божого Милосердя
Біблійні читання
Святий дня
Молитва
Дитяча катехиза
Отець Ципріян Чоп в маріологічній катехезі: «Є такі об’явлення, які не зміцнюють віри, які не мають наслідків в духовному житті, вони не є автентичними і правдивими, тому Церква й перевіряє візіонерів... Але Фатіма, це один з небагатьох випадків, коли Церква говорить, що об’явлення правдиві. Є такі надзвичайні чуда і їх треба приймати в покорі і з вірою...».
В програмі Християнство сьогодні гортали книжки з полиць домашньої бібліотеки отця салезіанина Олександра-Августа Чумакова і говорили про казки на яких виростали покоління. «… За казками, наприклад, братів Грім двісті років від того часу, як брати почали збирати їх як фольклор. Від перших редакцій казок, які збиралися з переказів, психологи були б вражені, але ми повинні розуміти, що є таке типове народне, селянське почуття гумору і це і є фольклор. Він має в собі закодований переказ того, що є для даної нації, народу чи етносу є жахливим, а що є героїчним прийнятним. Розповідає з чим треба боротися, що є ганебним і що треба відкидати…».
Часопису “Місіонар” – 120 років! Це і є темою програми. Розмову ведемо з головним редактором журналу о. Христофором Ганинцем, ЧСВВ, автором книги про часопис “Листи до народу. Історії Людей Слова”
В денній катехезі кармеліт Віталій Козак говорив про пророків в Церкві, користуючись мудрістю Догматичної конституції про Церкву Lumen Gentium: «...Часом думаємо, що пророк це той хто пророкує майбутнє, але в Писанні йдеться про зовсім інше. Перше, що характеризує пророка – це слухання Слова Божого і особиста розмова з Богом. Друге – це роздумувати над Словом Божим, яке він почув чи прочитав. В нашому ордені є обов’язковою двогодинна молитва-роздуми над Словом Божим, бо з неї черпаємо живі практичні відносини з Богом. Третім елементом є впровадження цього Слова в своє життя. І четвертим є ділення досвідом, який я пережив в своїх стосунках з Богом...».
«…Отця Віталія знає молодь цілої України. Він прочанин, його знають по бердичівським паломництвам. Його знають по молодіжному центру в Коростишеві, він автор молодіжного релігійного декатлону (це неймовірні змагання, які він придумав і розкручував в Коростишеві…). Тому, я впевнений, що тепер Київсько-Житомирську дієцезію приймає салезіанин з крові і кісток. Приймає з притаманним йому несамовито динамічним, молодіжним, простим, доступним і дуже благочестивим салезіанським духом. Він відкритий передусім до молоді і до розвитку. А ще селезіанам притаманна третя частина місії це робота в масмедіа, тому отець Віталій, зробить служіння в медіа одним зі своїх векторів…».
В Денній катехезі отець Віталій Храбатин говорив про принципи суспільного добра: «В Енцикліці Laudato si папа Франциск, наголошує, що кожен з нас відповідальний за свій дім. Папа пригадує, що всі ми є відповідальними, бо любов нас зобов’язує… Час, єдність, дійсність і цілісність, це три принципи на якій базується суспільне благо…».
Для всіх, хто хоче подарувати дітям дитинство. «Найчастіше ми займаємось дітьми соціально важких сімей і це наше найважливіше спрямування. Це діти з різних обставин життєвих, найчастіше це занедбані діти, чи з родин в яких діти не можуть досвідчувати простих звичайних радостей дитинства…
В програмі «Християнство сьогодні» з ватиканістом, дослідником історії папства, філософом і релігієзнавцем паном Сергієм Присухіним говорили про вплив Католицької церкви в досягненні суспільного миру: «Люди мають мир тоді, коли вони здійснюють заперечення гріха насильства. Людина яка перемогла гріх, в будь якій формі, вона як дарунок отримує спокій, бо вона бачить, що вона перемогла обставини де панує не Бог, а лукавий. Результат перемоги над гріхом, лукавим, хаосом, смертю, це є стан душі, який ми називаємо миром. І з нього починається умиротворення зовнішнього світу…».
Отець капуцин Юрій Зелінський в Абетці християнства говорив до чого веде віра і навернення: «Вірити, це не лише прийняти за правду що Бог є – це цілковито довіритись Його волі».