Юдеї переслідували Ісуса за те, що Він оздоровив в суботній день. А Ісус їм відрік: «Отець мій творить аж по сю пору, тож і Я творю».

          За те ж юдеї ще дужче заповзялися, щоб убити Його – не тільки за те, що суботу порушував, а й за те, що Бога своїм Отцем називав, робивши себе рівним Богові.

В програмі «Християнство сьогодні» розмовляли з семінаристами й отцями Київської Трьохсвятительської семінарії УГКЦ про формацію східної католицької церкви, про одружене священство і целібат, про патріотизм і націоналізм, про довіру до Бога і місію… «Думаю, не питання де служити, питання наскільки ти маєш зв'язок з Богом, наскільки маєш досвідчення живого спілкування з Ним. Я думаю, що коли ти маєш такий зв'язок, то просто не можеш сумніватися, ти тоді як Авраам ідеш. І цікаво що Авраам відчув своє покликання не в себе вдома, Господь його покликав: Вийди з землі своєї» – брат Ярослав 

Було свято юдейське, тож Ісус прибув до Єрусалиму.А є в Єрусалимі при Овечих воротах купелеве місце, по-єврейському воно зветься Витесда, що має п’ять критих переходів. Лежала в них сила недужих, сліпих, кривих, усохлих.Один чоловік там був, що нездужав тридцять і вісім років. 

В денній катехезі отець Ципріян Чоп говорив про догмат Непорочного зачаття Діви Марії. «Про те, що Марія свята говорили багато, у східній церкві вже з 6 століття розуміли слова ангела «благодаті повна», як повноту святості. Бог обдарував Марію такою повнотою, що ця благодать учинила Марію безгрішною. Протоєвангеліє, книга Буття в словах Божих промовлених до змія, що потомство жінки розчавить йому голову показує початок одвічної боротьби. І Марія, показана як та, що співпрацює з зі своїм святим потомством, співпрацює з Ісусом, щоб знищити голову сатани, щоб його подолати. Святе Писання показує абсолютну ворожнечу між Жінкою і сатаною, і ця ворожнеча йде через всю історію спасіння…». 

«Безсумнівно багато українців були виховані так, що для них крах Російської імперії був суцільної трагедією... Так само було і з Західною Україною, етнічні українці у вирішальні моменти підтримували різні ідеї, а не відбудову української державності...». В «Історичних діалогах» з істориком Олександром Іщуком говорили про сторіччя Української революції 1917-1921.

«В Лівані було багато воєн. Я народився під час війни, ми багато переселялись з одного місця в інше, ми були дітьми і ще й раніше, коли мама була вагітна… Війна нас довго переслідувала, майже до моїх 18 років. Пам’ятаю, як був маленьким, граюсь на вулиці і тут чую звуки, стоп, не можна гратись, треба ховатись. Так і в школі посеред дня зупинялось навчання, бо треба було ховатись в підвали… Але, не дивлячись на складнощі, я там не відчував себе самотнім… Коли я опинився в Донецьку, відчував пустку і прийняв для себе рішення шукати спільноту» – лідер маронітської спільноти в Україні Еліас Сасін в програмі «Християнство сьогодні». 

Тиждень тому Україну знову сколихнула жахлива трагедія, що трапилась в Прилуках, коли через необачність дресирувальника з цирку «Кобзов» втекла левиця. Ні в працівників цирку на в поліції, яка прибула на місце подій, не виявилось транквілізаторів і мисливці застрелили бідолашну тварину. А цирк «Кобзов» без відриву на траур везе свою програму вже в Конотоп, де виступи відбудуться біля собору Різдва Пресвятої Богородиці.  В ефірі «Головред» з отцем Юрієм Блажиєвським сьогодні підняли тему ціни розваг та жорстокості… 

«Ніколи не можна йти на моральний компроміс з владою. Ми як віруючі не воюємо виключно з диктатурою, а з ідеологією, бо можна скинути кайдани і безрадно скласти руки... Це можна побачити зараз в Україні, один Майдан, другий і що далі...».В денній катехезі отець Ярослав Гонсьорек згадує засновника руху Світло життя та Домашня Церква отця Франциска Бляхніцького, про його погляди на владу і виховання покоління далі програмі. 

Центральна Рада України очима історика Михайла Ковальчука. Ціла низка питань і цілий пласт історії в прямому ефірі, то ж правда і брехня про УЦР, чому в УЦР було так багато соціалістів, а не націоналістів і чому УЦР проголосила самостійність України так пізно? 

В «Рецептах життя» Патріах Київський і всієї Руси-України Філарет. «Я молився Богу, щоб Господь показав мені шлях. Якщо я повинен стати московським Патріархом – то я згідний нести цей хрест. А якщо Богу не угодно – то я ніяких претензій на патріаршество не маю. Незважаючи, що я був місцеблюстителем, а місцеблюстителі завжди ставали Патріархами, і Олексій і Сергій був місцеблюстителем – став Патріархом і Олексій Семанський і Пімен… А я був місцеблюстителем і Патріархом не став. Я спокійно це сприйняв, значить волі Божої на це не було. Значить воля Божа була, щоб я став Патріархом Київським і щоб в Україні була автокефальна церква…».