Катехиза
Меса
Розарій
Коронка до Божого Милосердя
Святий дня
Молитва
Дитяча катехиза
Голос народу, голос Божий
Меса
Дитяча катехиза
Святий дня
Житія святих
Слово на кожен день
Молитовна лінія
Розарій
У ваших намірах
Житія святих
Катехиза
Ангел Господній
Хресна Дорога
Вже минає 31 рік, як Бог відкрив мені дар священства. Моєю батьківщиною є Шаргород, який ми називаємо священною землею. Я завжди дякую Богу за батьків. Вони навчили мене довіряти Богу.
Мій тато Юзеф присвятив усе життя служінню парафії. У місті його називали Юзик з костелу. Батько розповідав, що люди сміялися над ним, бачивши, як він у свої неповні 30 років підмітає вулицю біля костелу. Їм було не зрозуміло, чому він займався цим. Мати також розповідала, що ніхто не відважувався в радянські часи допомагати при костелі, але для тата це було важливо. Він працював там сторожем, прибиральником, завгоспом...
Мій дідусь, Яків Немченко, загинув на фронті. Тато Юзеф ріс, не знаючи батька, але знаходив мудрість у дідуся, який один в селі читав Біблію. Тато приходив до нього і слухав Слово Боже - так народжувалася любов до Святого Письма та бажання служити Богу.
Згодом він разом із друзями (майбутні отець Франциск Карасєвич та отець Юзеф Свідницький) вирішив поїхати в семінарію до Риги, але не мав відповідного дозволу. Як тільки радянська влада видала необхідні документи для виїзду до Латвії, стало відомо, що моя бабуся травмувала ногу косаркою. Вона сказала батьку, що якщо він поїде, то вона помре... Так він залишився вдома доглядати за нею. Оскільки потрапити в семінарію не вийшло, то він вирішив служити Богу при костелі. Тато зрозумів, що Бог сам допоможе реалізувати його покликання та прийняв Його волю.
Він був звичайним сім'янином, який гідно облаштував сімейне життя, відповідно до Божого Слова. Він був ідеалом батька: не лаявся, не пив, не курив, молився за свою дружину та дітей.
Отець-францисканець Андрій Немченко, вікарій Одеського катедрального собору Успіння Пресвятої Діви Марії.