До чого нас закликає Страсний тиждень? Розповідає вікарій конкатедрального собору Святої Софії м. Житомир, отець Андрій Педай. "Запрошую вас щоденно жити літургією дня. Прибирання дому є прообразом того, що потрібно прибрати і нашу душу. Потрібно добре посповідатися, прибрати павутиння гріха та відректися від глибокої гріховності.
Ця неділя відкрила нам останні дні життя Христа, коли Він переміг сатану. Сподіваюся, що Бог допоможе нам налаштуватися на цей особливий період, коли Господь звільняє людство від влади сатани заради
спасіння всесвіту. Напередодні ми переживали Вербну Неділю, коли Христос в'їзджає до Єрусалиму. Там Його радісно зустрічають тисячі людей, які ж потім проклинали Його та розіп'яли.
Сьогодні бачимо Ісуса у Витанії, де Марія намащує Його на день похорону. Навіть Юда дорікає цій жінці бо любив гроші, а зовсім не хотів піклуватися про бідних. Тож нам важливо пізнати свою
слабкість, що ми можемо зректися Господа у повсякденних діях.
Петро, коли усвідомив, що відрікся Христа, гірко заплакав. Також окремої уваги заслуговує постать Іуди, який зрадив, а потім пошкодував бо усвідомив, що накоїв.
Суспільство очікувало, що Христос - це політичний діяч, який звільнить Ізраїля від Римського поневолення. І коли Його розпинали то поріч залишилося небагато людей, інші втекли.
Сьогодні ми також можемо переживати подібні явища по відношенню до Бога. Покидаємо, зраджуємо, втікаємо від Нього під час страждань. Ісус проявив високий рівень відданості волі Божій коли молився та просив, щоб чаша ця оминула Його.
Кожен із нас має свій хрест. Хрестом може бути людина, хвороба, переживання минулого тощо. Але на всіх цих хрестах нас чекає Господь і якщо в цьому випадку ми шукаємо Ісуса то знайдемо Його. Якщо, брати та сестри, хочеться втекти від страждання то краще звернутися в цій ситуації до Бога, адже Він допускає різні події в наше життя.
Мені подобається історія Симона Киринеянина. Уявіть собі, чоловік повертається з поля і бачить юрбу та Того, який несе хреста. Симона хапає римський воїн та наказує нести хреста Господа. І сьогодні ми згадуємо часто цього чоловіка, який згодом став християнином зі своєю сім'єю.
Часто Христос приходить до нас без нашої волі. Багато хто пізнав Христа через страждання, труднощі, війну. Багато хто дивився фільм Мела Гібсона "Страсті Христові" де відображуються страждання Господа. Важко дивитися на той біль та бичування, що довелося пережити Христу. На Ньому не було живого місця - і це відповідає реальності.
Цей Страсний тиждень важливий для кожного з нас. Пасха - це не формальний спомин того, що відбулося 2000 років тому. Церква святкуючи Пасхальну літургію звіщає перемогу над смертю в буквальному сенсі. Багато ж людей переживає це поверхово вважаючи, що потрібно напекти хліба, приготувати більше їжі... Але, понад усе потрібно проникнутися своїм життям та очистити свої серця, наприклад: примиритися з ворогом, зміцнити свою сімю тощо.
Кожна Пасха є фундаментальною. Багато людей сьогодні страждає та не може пояснити цього. Зауважу, що й Ізраіль жив в умовах війни, але люди вибрали злочинця Вараву та вирішили розіп'яти Христа. Кого ж вибираєш ти сьогодні - Христа чи Вараву? Вибрати Христа - це вибрати шлях любові віддаючи життя за інших, а Вибрати Варавву - це вибрати шлях насилля, злочину. Кого вибираєш ти?
Погляньте на своє серце - де воно є? Можливо ти живеш покладаючи надію на людей? Можливо Господь допустив хворобу, щоб ти нарешті почав шукати Бога?
Віра здобувається на дорозі нашого життя. Згадайте апостола Петра. Коли він усвідомив, що зрадив Христа, то щиро розкаявся - так його віра стала міцнішою і він зміг звершити своє
покликання. Якщо ми побачимо свої гріхи то Бог допоможе нам їх позбутися, вирішити. Але якщо ми вважаємо себе правдивими то не зможемо помітити свої злодіяння та
гріховність.
Запрошую вас прожити цей тиждень глибокою літургією. Якщо це можливо, то щоденно йдіть до храму, щоб пережити останні дні життя Ісуса Христа, адже це центральні події нашого життя. Немає більших подій в історії всесвіту, адже сам Син Божий прийшов засвідчити тобі Свою любов.
Запрошую вас щоденно жити літургією дня. Прибирання дому є прообразом того, що потрібно прибрати також і нашу душу. Потрібно добре посповідатися, прибрати павутиння гріха, відректися від глибокої гріховності тощо.
Вікарій конкатедрального собору Святої Софії м. Житомир, отець Андрій Педай.Слухати інші програми