Слухати Радіо

23:45

Літургія годин (Бревіарій)

В ефірі

Розарій

00:30

Катехиза

01:10

Католицька енциклопедія

01:40

Духовні читання

02:00

Катехиза

03:00

Меса

03:40

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

04:20

Святий дня

05:00

Молитва

06:00

Дитяча катехиза

06:20

Голос народу, голос Божий

07:00

Меса

07:40

Дитяча катехиза

08:00

Святий дня

08:10

Житія святих

08:15

Слово на кожен день

09:00

Молитовна лінія

10:00

Розарій

"Великий піст - це час покаяння. Час відмовитися слухати себе, щоб уважно слухати Бога", - отець Григорій Рассоленко

Що говорить катехизм Церкви про піст? "Церква є Святою, але одночасно потребує очищення", - настоятель парафії Святого Духа м. Боярка, отець Григорій Рассоленко. 
Перед початком Великого посту єпископи Римо-католицької Церкви закликали всіх вірних присвятити кожну середу та п'ятницю посту на хлібі та воді з проханнями до Бога про перемогу та захист Батькивщини від агресора, - отець Григорій Рассоленко.

Латинська церква вказує, що піст - це не зменшення кількості їжі, а більше невживання мясних та молочних страв. У словнику Української мови дізнаємося, що піст - це невживання скоромної їжі.

На жаль, у нас відсутня культура посту. Тому, заклик наших священників молитися та постувати на хлібі та воді - це заклик до стислого переживання цього часу. Зауважу, якщо людина має хвороби то не зобов'язана дотримуватися цього.

В момент Святого хрещення людина омивається від усіх гріхів. То навіщо ж нам потрібен час покаяння (кожна п'ятниця та Великий піст)? Чому Церква закликає нас переживати покуту у вигляді Великого посту?

Катехизм Католицької церкви, номер 1426, стверджує: "...тіло та кров Христа зробили нас Святими та бездоганними. Як і сама Церква Ісуса Христа є святою та непорочною...". Тут, у повному викладі, катехизм РКЦ наголошує, що у сповіді тобі пробачено гріхи, але у твоєму тілі залишаються пожадливість та хіть, що будуть схиляти до гріха. Христос фактично міг би знищити пожадливість, але залишив нам вибір для продовження спасіння.

Святий Іоан Богослов називає три елементи пожадливості: пожадливість тіла, пожадливість очей та гординя життя. Сучасна культура закликає нас робити що завгодно стверджуючи, мовляв, те, що тобі хочеться є добром. Церква ж стверджує протилежне - не все, що бажається, є добрим для людини.

Церква виділяє 7 важких пристастей, що ведуть до смерті. Це гординя, зарозумілість, заздрість, гнів, злість, хіть, зажерливість.

Як зрозуміти де почуття, що не потребують сповіді, а де гріховна пожадливість? Гріх - це коли я проявляю власну волю, щоб йти за ним. Тобто, роблю те, що хочу та вибираю грішити далі.

Пожадливість - це коли ми знаємо, що робимо зло, але не припиняємо це чинити. Саме тому потрібно дотримуватися посту, щоб опанувати свої пристрасті та підготувати своє серце для Свята Пасхи.

Піст - це не тільки відмова від чогось. Піст закликає нас у першу чергу до навернення, до усвідомлення своєї гріховності та покаяння. Способи покаяння традиція Церкви називає три: молитва, піст та милостиня. 

-Час покаяння - це відмова слухання себе для уважного слухання Бога.
-Ми не маємо культури посту, але маємо субкультуру постів.
-Нам потрібно каятися бо в гордині ми далеко відходимо від Бога.
-Вчинки покаяння мертві, якщо відсутнє внутрішнє покаяння.
-Внутрішнє покаяння - це глибока переоцінка життя, навернення всім серцем до Бога, припинення гріха та відвернення від зла.

Настоятель парафії Святого Духа м. Боярка, отець Григорій Рассоленко. 

Слухати інші програми



Спокуса контролю: межа між відповідальністю та одержимістю

Спокуса контролю: межа між відповідальністю та одержимістю

Монах-кармеліт о. Віталій Козак говорить про спокусу контролю над майбутнім. Він порівнює людське бажання бачити події наперед із сюжетом роману Ф.Герберта «Дюна», де головний герой стає рабом власного всезнання. Пошук абсолютного контролю через технології, прогнози або містику часто веде до втрати свободи та т. зв. «месіанського комплексу». На противагу цьому, християнство пропонує шлях довіри до Бога, який вимагає відмови від ілюзії всевладдя заради щирої любові. Священник застерігає, що намагання зайняти місце Творця руйнує особистість, тоді як справжня духовна зрілість полягає у здатності залишатися вірним у часи невизначеності. Контроль може стати пасткою, яка перетворює живі стосунки на механічне програмування, позбавляючи життя справжнього сенсу.
2026-06-11 00:00:00
ВТРАТА І ГОРЮВАННЯ: ЯК ПЕРЕЖИТИ БІЛЬ І НАВЧИТИСЯ ЖИТИ ДАЛІ

ВТРАТА І ГОРЮВАННЯ: ЯК ПЕРЕЖИТИ БІЛЬ І НАВЧИТИСЯ ЖИТИ ДАЛІ

Практична психологиня, магістерка психології Наталія Клейно пояснює, чому горювання є необхідним процесом, як правильно проживати втрату та чому сльози не є слабкістю.
2026-06-09 00:00:00
"Бог є ближче, ніж нам здається", - о. Михайло Станчишин

"Бог є ближче, ніж нам здається", - о. Михайло Станчишин

У програмі “Катехиза” священник-єзуїт, відомий реколекціоніст о.Михайло Станчишин ділиться роздумами про любов як головну ознаку зустрічі з Христом. Людина створена Богом для того, щоб бути любленою, тому все життя шукає цієї любові. І, власне, здатність людини любити себе і подібних собі безпосередньо залежить від її готовності прийняти Божу Любов, а це можливо через слухання Слова та молитву. Катехит закликає слухачів плекати “п'яте” Євангеліє власного життя, розпізнаючи присутність Творця у щоденних подіях.
2026-06-09 00:00:00
Головний секрет щасливого шлюбу. "Зрада рідко виникає на порожньому місці", - Мирон Шкробут

Головний секрет щасливого шлюбу. "Зрада рідко виникає на порожньому місці", - Мирон Шкробут

"Водночас є дві фундаментальні потреби, однаково важливі для всіх — чесність і вірність. Саме їхнє порушення найчастіше руйнує навіть міцні стосунки",- практичний психолог, магістр психології травматерапевт Мирон Шкробут.
2026-06-09 00:00:00
"Справжня комунікація - в прагненні передавати правду та добро через щиру самопосвяту іншим", - о. Андрій Пальчик

"Справжня комунікація - в прагненні передавати правду та добро через щиру самопосвяту іншим", - о. Андрій Пальчик

У черговому випуску програми “Катехиза” о. Андрій Пальчик розглядає глибокий духовний вимір соціальних комунікацій, спираючись на історію та церковні документи. Він наголошує, що здатність до спілкування - це Божий дар, а сучасні технології, починаючи від друкарства і закінчуючи штучним інтелектом, мають служити справі євангелізації. Найкращим прикладом досконалого комунікатора є сам Ісус Христос, адже Його спілкування з людьми завжди ґрунтувалося на щирості, любові та вмінні знайти підхід до кожної особи. Зрештою, справжня комунікація якраз і визначається прагненням передавати правду та добро через щиру самопосвяту іншим.
2026-06-09 00:00:00