Переживаючи
зранення я відстежую свої реакції. Інколи переживаю
гнів чи незадоволення та помічаю, що з людиною, яка постійно наносить рани (душевні, психологічні) не хочеться більше зустрічатися. Проте, разом із цим усвідомлюю, що й сам наносив
біль через власну недосконалість чи
хиби. Інколи, через відчуття сорому хочеться відмежуватися. Отже нанесення ран у міжлюдських взаєминах віддаляє нас один від одного.
Перший, кого згадую роздумуючи про біль - це Син Божий, який постає переді мною в роздумах із ранами нанесеними тими, заради котрих Він прийшов. Ба більше, Він постав перед учнями, які Його зрадили, але не дорікав їм. Ми ж часто соромимося говорити про свій біль чи нанесеня страждання іншим. Буває, що кривдник переживає та уникає дивитися в очі постраждалому.
Учні зраділи коли побачили Христа воскреслого. До цього моменту вони переживали сором через те, що підвели Вчителя, який їх любив. Це дуже незручний момент, коли усвідомлюєш, що зрадив свого друга, Який стоїть перед тобою та не дорікає, а навпаки - вітає словами "Мир вам"! Читаючи це Слово я черпаю інформацію про милосердя Боже, що демонструє нам Христос. Учні не побачили від Нього осуду, а навпаки - розуміння.
Як діяти коли переживаєте образу чи біль?
1. Ні в якому разі не переходьте до помсти. Спробуйте помолитися за кривдника згадуючи рани Христа;
2. Перечекайте, щоб втихли емоції, адже можна наробити багато дурниць;
3. Поговоріть спокійно з особою, яка образила;
4. Віднайдіть зручний час та місце для розмови;
5. Уникайте звинувачень та претензій;
6. Говоріть про власний біль дипломатично;
7. Вислухайте кривдника з повагою;
8. Звертайтеся про допомогу до Слова Божого;
9. Перебувайте в Божій благодаті.
Брат-францисканець Микола Орач. Парафія Преображення Господнього м. Бориспіль.
Слухати інші програми