Молитви в релігійних практиках юдеїв. "Псалми мають ритм згідно жертвоприношень в Єрусалимському храмі", - отець Володимир Кусьнєж

Досліджуємо період формування підвалин юдаїзму. У попередніх програмах ми розглядали релігійні практики юдеїв, до яких апелював Ісус. Зокрема Він наголошував про правила подання милостині, піст та молитву, що свідчить про фундаментальність цих речей у свідомості юдеїв. Сьогодні ж ми розглянемо питання молитви.

Піст. Серед заповідей Тори не було наказів, щодо правил посту окрім свята Йом-Кіпур. А вже після Вавилонського полону, піст почали практикувати пізніше. Переважно євреї постили в намірах покути, або перед небезпекою, щоб відвернути Божу кару. Вже ближче християнської ери ми зустрічаємо людей, які постили - це фарисеї та учні Івана Хрестителя, які багато постили, або наприклад, пророчиця Анна... Ця практика, в період Нового Завіту, стала широко розповсюдженою вже не як засіб відвернути Божий гнів, а як аскетична практика для висловлення поваги та визнання авторитета Бога в житті.


Молитва. Автори Старого Завіту, коли описували різні життєві ситуації, вкладали в уста своїх героїв довгі молитви, які читаємо в Книзі Товит. Товія після шлюбу з дружиною довго молиться. Тут також читаємо молитву старого Товія наприкінці книги. Також у книзі Даниїла, написано, як троє юнаків у печі ходили посеред вогню та молилися.

Коли читаємо в книгах Старого Завіту про молитви то маємо розуміти, що автори мали мету показати ідеал віруючої людини, яка звертається у скрутні часи до Бога вказуючи, як ми маємо робити у своєму житті.

В старовину Ізраїль мав розвинену систему жертвоприношень. В книзі Левит ми читаємо в деталях правила жертви за гріхи. Тут було менше особистісного на рівні душі контакту з Господом. А вже з часом ми бачимо еволюцію одухотворення практики, де наголошується на важливості внутрішньої постави перед Богом.

Коли говоримо про молитву, то перше що приходить на думку - це Псалми. Фактично - це молитви про життєві випадки та про супровід різних жертовних ситуацій при храмі. Побожні люди формували молитви, щоб навчити учнів. Була традиція укладання молитов, які будуть підходити до до кожної людини.


Псалми подають нам певний ритм. Наприклад, Псалом 119 йдеться, що побожна людина 7 разів на день підносить свої молитви до Господа. Ритм молитви складав дві-три молитви, що йшли в парі з жертвами в Єрусалимському храмі. З часом Єрусалимський храм залишився єдиним де здійснювалися жертвоприношення, але по світу діяла мережа синагог де тривало навчання. І щоб залишатися в єдності з Єрусалимським храмом, в синагогах здійснювалися молитви у відповідний час: ранкова жертва та післяобідня. 

Теолог-бібліст, священник Львівської архидієцезії Римо-Католицької Церкви, викладач біблійних дисциплін в інституті Святого Томи Аквінського, автор книги "Світ Біблії: подорож батьківщиною Ісуса Христа", отець Володимир Кусьнєж.

Слухати інші програми

• Милостиня рятує від смерті
• Релігія вреїв періоду Ісуса Христа
• Обрізання в релігійних практиках Юдеїв
• Омивання рук у євреїв. Обряд чи традиція?
• Історія Шабату та ставлення до Суботи Христа
• Звязок між Юдейською та Християнською Пасхою