Говорячи про людину та
суспільство ми маємо розуміти, що вони взаємозалежні. Сучасні ідеологічні тенденції розвитку атеїзму пропагують незалежність та
індивідуальність людини, її відокремлення від суспільства та зосередження тільки на самій собі. Головна мета атеїзму - переконати людину, що вона може бути Богом. Хоч особа і може переконатися, що є творцем, але Богом вона не стане ніколи. В цьому й ховається головна помилка гендерної ідеології, -
отець Міхал Бранкевич.Принципи суспільства згідно пастирської конституції
"Gaudium et Spes"1. Сприяти спільному благу. Слід надати людині все необхідне, щоб вона могла вести добре життя та мала право на: їжу, захист, матеріальні блага, пошану, добре ім'я, гідність, гідне життя, релігійну свободу тощо.
Тут пошана людської особи є на першому місці та є практичним висновком
ІІ Ватиканського Собору. "Кожен має шанувати іншого, як другого себе та не уподібнуватися до того багатія, який знехтував бідним Лазарем". Головна провина багатія була в тому, що він не бачив біду безхатченка перед собою.
2. Будування суспільства ми маємо розпочати із самих себе по відношенню до інших. Такий принцип окреслено і в Старому Завіті у заповідях.
Сучасне суспільство змушує часто людей до нелюдського трактування Закону Божого про гідну поведінку по відношенню до інших людей. Тільки шануючи людську особу можна будувати гідне суспільство.
3. Право пошани до ворогів. Конституція пише, що пошану варто поширювати навіть до тих, хто думає не так, як ми. В умовах війни нам рекомендовано відноситися з повагою до наших ворогів. Тут особливо зауважу про наше відношення до нехристиянських релігій, а ще до християнських, які не мають миру з іншими. Особливо наголошу на тому, що Церква пережила у свій час болючий розкол і досі переживає цю біль.
Надіюсь, що Господь дасть нам духа прощення. З Божою допомогою це можливо.
Отець Міхал БранкевичСлухати програми отця Міхала Бранкевича
Він прийшов принести не мир, а вогоньВідчай та розпачСтрах смертіНе бійтеся служити!Хвороба - це дар Бога та хрестЩо змінилося в Літургії після ІІ Ватиканського Собору