Розарій
У ваших намірах
Житія святих
Катехиза
Ангел Господній
Пісня Перемоги
Трансляція Літургії із Собору Успіння Пресвятої Богородиці (м.Чернівці)
Денний ефір
Коронка до Божого Милосердя
Молитовна лінія
Дитяча катехиза
В Родині Радіо Марія
Катехиза
Голос народу, голос Божий
Дитяча молитва
Молитва
Літургія годин (Бревіарій)
Свята Літургія із храму св. Мартина (Мукачево)
Молитовна лінія
Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)
Моя історія навернення: від Харківщини до Дунаївців
Навернення у вірі для мене стало шляхом, а не миттєвою зміною. Уперше до костелу мене привела мама, коли ми ще жили в Харкові. Вона прагнула прищепити мені віру, наскільки це було можливо, адже тато не був католиком. Це було непросто: костел знаходився далеко, а дістатися на катехизацію було складно. Та попри всі труднощі Бог поступово відкривав себе.
Я прийняв Перше Причастя, став міністрантом, але активного молодіжного середовища поруч не було. Все змінилося після переїзду до Дунаївців, спричиненого повномасштабною війною. Тут я потрапив у зовсім інше середовище: велика парафія, активна молодь, багато ініціатив. Саме тут я побачив приклад живої, щирої віри.
Почалося з простого: допомога в розвантаженні гуманітарної допомоги, участь у коляді, плетіння вербних гілочок, молодіжні зустрічі. З часом я зрозумів, що можу брати на себе більше. Згодом мене обрали старостою молоді. Ми навіть проводимо зустрічі самостійно, коли священники не мають змоги бути присутніми.
Під час поїздки до Кривого Рогу я познайомився з отцем Олександром Пухальським, капеланом молодіжної ради. За кілька днів він запитав: «З якої ти дієцезії?» Я відповів: «З Харкова», — адже завжди хотів повернутися туди і служити саме там. Тоді отець Олександр запропонував мені стати делегатом, бо від Харківсько-Запорізької дієцезії вже тривалий час не було представника.
Андрій Павлунік, делегат молоді від Харківсько-Запорізької дієцезії
Програма Комісії душпастирства молоді "Виховання – справа серця"
Слухати інші програми: