Катехиза
Ангел Господній
Пісня Перемоги
Трансляція Літургії із Собору Успіння Пресвятої Богородиці (м.Чернівці)
Денний ефір
Коронка до Божого Милосердя
Молитовна лінія
Дитяча катехиза
В Родині Радіо Марія
Катехиза
Голос народу, голос Божий
Дитяча молитва
Дитяча катехиза
Новини
Голос народу, голос Божий
Літургія годин (Бревіарій)
Св.Літургія з храму св. Яна з Дуклі (Житомир)
Молитовна лінія
Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)
Вечірній ефір
Молитися мене навчили батьки, адже щовечора ми схиляли коліна перед Богом. У 9 років мене запросили стати міністрантом. З тих пір я не віддалявся від вівтаря, бо мені подобалося служити в Церкві. Із 7 класу я навчався у музичній школі та співав у Церкві. Моє життя складалося зі школи, спорту та храму.
Люди тоді казали: "Він буде священником". Коли я працював на електростанції, то все більше розумів, що моє місце біля вівтаря, хоча постійно запитував у Бога про Його волю для мене.
Одного разу я потрапив на молитву Тезе, де ми молилися та співали словами: "Не бійся. Не тривожся. Бога достатньо буде". Тоді Бог відповів мені: "Сюди приходь - це твоє місце". Почувши цей заклик, я злякався та втік. А коли повернувся до монастиря знову, то дивувався, чому втікав звідси, адже почувався тут дуже добре.
Із 17 років я щодня молився за своє призначення та зрозумів, що у розпізнанні покликання важливі такі складові: молитва, тиша та дослідження.
Слухати інші програми
Гість програми "Люди Справи" - громадянин Литовської Республіки, доброволець, бойовий медик Міндаугас Йонушас, "Чек".
Чому найбільший наш смуток – це відсутність Господа, а наше щастя - в Бозі? Відповіді на ці запитання шукаємо з отцем Григорієм Рогацьким.