"Пісня найбільше виражає мене та допомагає забути про все", - отець Максиміліан Подвіка

Молитися мене навчили батьки, адже щовечора ми схиляли коліна перед Богом. У 9 років мене запросили стати міністрантом. З тих пір я не віддалявся від вівтаря, бо мені подобалося служити в Церкві. Із 7 класу я навчався у музичній школі та співав у Церкві. Моє життя складалося зі школи, спорту та храму.

Люди тоді казали: "Він буде священником". Коли я працював на електростанції, то все більше розумів, що моє місце біля вівтаря, хоча постійно запитував у Бога про Його волю для мене.

Одного разу я потрапив на молитву Тезе, де ми молилися та співали словами: "Не бійся. Не тривожся. Бога достатньо буде". Тоді Бог відповів мені: "Сюди приходь - це твоє місце". Почувши цей заклик, я злякався та втік. А коли повернувся до монастиря знову, то дивувався, чому втікав звідси, адже почувався тут дуже добре.

Із 17 років я щодня молився за своє призначення та зрозумів, що у розпізнанні покликання важливі такі складові: молитва, тиша та дослідження.

Слухати інші програми

• Страх втрати 
• Бойовий стрес та втома
• Актор Дмитро Шарабурін
• Друг "Да Вінчі" - Дмитро Коцюбайло
• Перший випуск військових капеланів
• Капелан, отець Геннадій Рохманійко
• Пройти пекло війни допомогла система
• Доброволець з Іспанії Мануель Маркес
• Військовослужбовець ЗСУ Ілля Богданов
• Волонтер із Великобританії Джозеф Педен
• Служіння ув'язненим. о. Костянтин Пантелей