Слухати Радіо

04:20

Святий дня

В ефірі

Молитва

06:00

Дитяча катехиза

06:30

Житія святих

06:50

Ранкова молитва

07:00

Розарій

07:40

Годинки

08:00

Ранкова молитва

08:10

Святий дня

08:20

Біблійні читання

08:30

Недільні читання

09:00

Молитовна лінія

10:00

Св.Літургія з Катедри св. Олександра (Київ)

11:20

Катехиза

12:00

Ангел Господній

12:20

Розарій

13:00

Літургія Східний обряд

14:00

Пісня Перемоги

15:00

Коронка до Божого Милосердя

15:10

Молитовна лінія

ПРАВИЛО ВІРИ: ОСНОВА ПРАВДИ ТА СПАСІННЯ. СВЯТИЙ ІРИНЕЙ

Третя катехиза про Святого Іринея "Правило віри: основа правди та спасіння. Папа Франциск проголосив Святого Іринея учителем Церкви. Розповідає отець Енріке Лопес Імбернон. 

"Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним. Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним світ спасти". (Йн 3,16-17)

Доброго дня усім, дорогі слухачі Радіо Марія. Сьогодні ми будемо коментувати третій пункт Епідейксиса, цього чудового катехизму, який святий Іриней написав наприкінці свого життя. У попередній катехизі єпископ Ліонський говорив про необхідність пізнання Бога, про те, щоб істина оселилася в нашій душі, якщо ми хочемо жити побожним життям. Ми побачили, що побожність – це, по суті, правильні стосунки християн з Богом, як Отцем і між собою, як братами і сестрами. Іриней заохочував нас розпочати це втаємничення до християнства разом з ним, як учні, що слухають свого вчителя. Прочитаємо останній пункт прологу:

Отже, боячись такого, ми повинні зберігати правило віри незмінним і виконувати заповіді Божі, вірячи в Нього, боячись Його, як Господа і люблячи Його, як Отця. Тому така поведінка є завоюванням віри, бо, як каже Ісая: "Якщо не будете вірити, то не зрозумієте; віра дана нам правдою, бо віра ґрунтується на правді". Справді, ми віримо в те, що є насправді і як воно є; а вірячи в те, що є насправді і як воно є, ми будемо міцно триматися нашого визнання. Оскільки віра підтримує наше спасіння, необхідно бути дуже уважними, щоб отримати правдиве розуміння дійсності. Саме віра дає нам все це, що передали нам пресвітери, учні апостолів. Насамперед, віра наполегливо закликає нас згадувати, що ми прийняли хрещення на прощення гріхів в ім'я Бога Отця і в ім'я Ісуса Христа, Сина Божого, воплоченого, померлого і воскреслого, і в Духа Святого; що хрещення є печаттю вічного життя, нового народження в Бозі, так що ми вже не діти смертних людей, але вічного і бездоганного Бога; що Вічний і Бездоганний є Богом, вищим від усіх створінь, і що все, якого б виду воно не було, підвладне Йому, і що все, що було підвладне Йому, було створене Ним. Отже, Бог здійснює Свою владу і суверенітет не над тим, що належить іншим, а над тим, що належить Йому самому. А все належить Богові. Дійсно, Бог всемогутній і все походить від Нього.

Цей пункт починається словами: "Отже, боячись такого, ми повинні зберігати правило віри незмінним". Чого ми повинні боятися? Безбожності, життя так, ніби Бога не існує, не знаючи Його. Минулого разу Іриней згадував 1-й Псалом, який показує те, що не бути навченим у правдах віри, має свої наслідки: побожність людини ламається, плямується і розкладається, якщо бракує правди. Бути безбожним означає бути позбавленим побожності. Таким чином людина ризикує не потрапити в присутність Бога, оскільки вона отруєна фальшивими доктринами. Безбожні подібні до полови, яку розвіває вітер, вони не встоять на суді. Шлях безбожних погано закінчується, говорить псалом.

Щоб цього не сталося і щоб ми увійшли в Царство Боже і з'єдналися з ним, продовжує Іриней, ми повинні зберігати правило віри незмінним і виконувати заповіді Божі, вірячи в Нього, боячись Його, як Господа і люблячи Його, як Отця. Людина спасається через володіння Духом, живучи як духовна істота, будучи керованою Ним, але для того, щоб зберегти Його у своїй плоті, необхідні віра і здорова поведінка. Псалом 111 говорить: Блаженний, хто боїться Господа і любить заповіді Його від серця свого. Святий Кипріан, єпископ Карфагенський, з 3-го століття, говорить, що «вічне життя полягає у виконанні волі Бога, який є вічним. А воля Божа – це те, чого навчав і виконав Христос, тобто любити Бога всім серцем, (а тепер один з тих висловів Отців, які зворушують душу:) любити Його, бо Він є Отець, боятися Його, бо Він є Бог» (пор. Кипріан, Трактат про молитву Отче наш, 14-17). І знову з’являється побожність, про яку ми говорили в попередніх зустрічах. Любити Його, бо Він Отець. Любити Його, тому що Він перший полюбив мене, тому що Він дав мені життя і підтримує його, тому що я можу довірити себе Йому, тому що Він піклується про мене, тому що Він є Провидінням, тому що в Ньому я не маю про що турбуватися. Бог є для нас таким добрим батьком, що як ми можемо його не любити! Ми, християни, маємо «впевненість, що Бог є Батьком і любить нас, навіть якщо Його мовчання залишається для нас незрозумілим», – говорить Бенедикт XVI в енцикліці Deus caritas est (п. 38). І боятися Його, тому що Він є Бог. Бог справедливий і, крім того, він створив нас вільними. Святий страх Божий означає не страх людський, а глибоке бажання не відлучитися від Господа.

Повернімося до того, що сказав святий Іриней: ми повинні зберігати правило віри незмінним і виконувати заповіді Божі, вірячи в Нього, боячись Його, як Господа і люблячи Його, як Отця. Божі заповіді можна звести до двох. Ісус каже, що перша: «Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш, єдиний Господь, і любитимеш Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумом твоїм, і всією силою твоєю...». Друга: «Люби ближнього твого, як самого себе» (Мк 12,29-31).

Іриней був єпископом, який героїчно боровся з дуже небезпечною єрессю в Церкві під назвою гностицизм, яка стверджувала, що спасіння досягається через пізнання істин, прихованих від більшості людей. Згідно з документом Конгрегації доктрини віри, опублікованим у 2018 році під назвою "Placuit Deo", існує новий гностицизм, який полягає в чисто внутрішньому погляді на спасіння, який не здатний прийняти, зцілити і оновити наші відносини з іншими людьми і зі створеним світом (див. PD 2 і 3). Коротше кажучи, це набір переконань, які не впливають на наші стосунки (на роботі, у школі, у сім’ї…). Віра, якою не живемо, якою не ділимося, яку не передаємо. Віра без діл, без любові до ближнього – мертва. Немає віри там, де людина закрита на свого ближнього. Ми не можемо закритися перед плоттю, яка страждає. Віра – це не збір правд, які є тільки в нашій голові. Любов – це прояв віри.

Отець Енріке Лопес Імбернон.

Слухати інші програми


«Контроль дає відчуття сили, але чи робить він нас мудрішими?» — роздуми про людину як біологічний феномен

«Контроль дає відчуття сили, але чи робить він нас мудрішими?» — роздуми про людину як біологічний феномен

Священник Віталій Козак розпочинає перший блок катехез циклу «Людина на межі між Богом і безоднею», присвячений ілюзії людського контролю. Виходячи з ідей книги Ювала Ноя Харарі "Homo sapiens", він пропонує подивитися на людину як на біологічний феномен і поставити непросте запитання: чи не є наше прагнення керувати всім навколо лише ілюзією сили.
2026-03-11 00:00:00
Молитва Азарії: взірець покаяння та заступництва у часи випробувань

Молитва Азарії: взірець покаяння та заступництва у часи випробувань

Як молитися посеред «вогню» страждань та війни? У новій катехез на Радіо Марія отець Микола Бєлічев розкриває глибину молитви Азарії з книги пророка Даниїла. Це роздуми про те, як благословляти Бога у найважчі часи, долати спокусу нарікання та брати відповідальність за свій народ перед Господом.
2026-03-11 00:00:00
«Марія — Мати Ісуса. А хто тоді “брати і сестри”, згадані в Євангелії?» — пояснює отець Володимир Кусьнєж

«Марія — Мати Ісуса. А хто тоді “брати і сестри”, згадані в Євангелії?» — пояснює отець Володимир Кусьнєж

У катехезі на хвилях Радіо Марія бібліст отець Володимир Кусьнєж пояснює, як постать Діви Марії представлена у Святому Писанні та чому іноді для кращого розуміння біблійного контексту дослідники звертаються до апокрифічних текстів. Священник також розглядає питання «братів і сестер Ісуса», згаданих у Євангелії, та показує, як це місце тлумачать різні християнські традиції.
2026-03-10 00:00:00
"З християнства багато черпають інші релігії", - о.Міхал Бранкевич

"З християнства багато черпають інші релігії", - о.Міхал Бранкевич

Догматична конституція II Ватиканського Собору про Церкву «Lumen Gentium» говорить про Церкву у сучасному світі як про світло, що виражається у чеснотах і проявах Католицької Церкви, святої і єдиної та вказує на знак присутності Бога. Міхал Бранкевич, духівний отець дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater» запрошує познайомитись із іншими релігіями світу задля розуміння спільності із християнством.
2026-03-10 00:00:00
"Гординя відкриває дорогу до усіх гріхів", - о.Петро Балог

"Гординя відкриває дорогу до усіх гріхів", - о.Петро Балог

Чи я покірний, як Христос? Виховування у собі чесноти покори, що є протилежністю гордині, не дозволить живій вірі впасти у гріх. Богослов і публіцист, викладач Інституту релігійних наук Святого Томи Аквінського, монах-домініцканець о. Петро Балог виголошує катехизу, в якій зауважує на активному завданні для нас, як християн, - лікувати гординю через навернення власної уваги від себе до Бога.
2026-03-09 00:00:00