Слухати Радіо

13:00

Свята Літургія з церкви Різдва Богородиці (Львів)

В ефірі

Денний ефір

15:00

Коронка до Божого Милосердя

15:10

Молитовна лінія

15:20

Дитяча катехиза

15:45

В Родині Радіо Марія

16:00

Катехиза

16:45

Дитяча молитва

17:00

Дитяча катехиза

17:10

Новини

17:20

Голос народу, голос Божий

17:45

Літургія годин (Бревіарій)

18:00

Розарій

19:00

Молитовна лінія

20:00

Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)

21:00

Вечірній ефір

22:00

Катехиза

23:00

Слово на кожен день

23:50

Літургія годин (Бревіарій)

00:00

Розарій

ПРАВИЛО ВІРИ: ОСНОВА ПРАВДИ ТА СПАСІННЯ. СВЯТИЙ ІРИНЕЙ

Третя катехиза про Святого Іринея "Правило віри: основа правди та спасіння. Папа Франциск проголосив Святого Іринея учителем Церкви. Розповідає отець Енріке Лопес Імбернон. 

"Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним. Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним світ спасти". (Йн 3,16-17)

Доброго дня усім, дорогі слухачі Радіо Марія. Сьогодні ми будемо коментувати третій пункт Епідейксиса, цього чудового катехизму, який святий Іриней написав наприкінці свого життя. У попередній катехизі єпископ Ліонський говорив про необхідність пізнання Бога, про те, щоб істина оселилася в нашій душі, якщо ми хочемо жити побожним життям. Ми побачили, що побожність – це, по суті, правильні стосунки християн з Богом, як Отцем і між собою, як братами і сестрами. Іриней заохочував нас розпочати це втаємничення до християнства разом з ним, як учні, що слухають свого вчителя. Прочитаємо останній пункт прологу:

Отже, боячись такого, ми повинні зберігати правило віри незмінним і виконувати заповіді Божі, вірячи в Нього, боячись Його, як Господа і люблячи Його, як Отця. Тому така поведінка є завоюванням віри, бо, як каже Ісая: "Якщо не будете вірити, то не зрозумієте; віра дана нам правдою, бо віра ґрунтується на правді". Справді, ми віримо в те, що є насправді і як воно є; а вірячи в те, що є насправді і як воно є, ми будемо міцно триматися нашого визнання. Оскільки віра підтримує наше спасіння, необхідно бути дуже уважними, щоб отримати правдиве розуміння дійсності. Саме віра дає нам все це, що передали нам пресвітери, учні апостолів. Насамперед, віра наполегливо закликає нас згадувати, що ми прийняли хрещення на прощення гріхів в ім'я Бога Отця і в ім'я Ісуса Христа, Сина Божого, воплоченого, померлого і воскреслого, і в Духа Святого; що хрещення є печаттю вічного життя, нового народження в Бозі, так що ми вже не діти смертних людей, але вічного і бездоганного Бога; що Вічний і Бездоганний є Богом, вищим від усіх створінь, і що все, якого б виду воно не було, підвладне Йому, і що все, що було підвладне Йому, було створене Ним. Отже, Бог здійснює Свою владу і суверенітет не над тим, що належить іншим, а над тим, що належить Йому самому. А все належить Богові. Дійсно, Бог всемогутній і все походить від Нього.

Цей пункт починається словами: "Отже, боячись такого, ми повинні зберігати правило віри незмінним". Чого ми повинні боятися? Безбожності, життя так, ніби Бога не існує, не знаючи Його. Минулого разу Іриней згадував 1-й Псалом, який показує те, що не бути навченим у правдах віри, має свої наслідки: побожність людини ламається, плямується і розкладається, якщо бракує правди. Бути безбожним означає бути позбавленим побожності. Таким чином людина ризикує не потрапити в присутність Бога, оскільки вона отруєна фальшивими доктринами. Безбожні подібні до полови, яку розвіває вітер, вони не встоять на суді. Шлях безбожних погано закінчується, говорить псалом.

Щоб цього не сталося і щоб ми увійшли в Царство Боже і з'єдналися з ним, продовжує Іриней, ми повинні зберігати правило віри незмінним і виконувати заповіді Божі, вірячи в Нього, боячись Його, як Господа і люблячи Його, як Отця. Людина спасається через володіння Духом, живучи як духовна істота, будучи керованою Ним, але для того, щоб зберегти Його у своїй плоті, необхідні віра і здорова поведінка. Псалом 111 говорить: Блаженний, хто боїться Господа і любить заповіді Його від серця свого. Святий Кипріан, єпископ Карфагенський, з 3-го століття, говорить, що «вічне життя полягає у виконанні волі Бога, який є вічним. А воля Божа – це те, чого навчав і виконав Христос, тобто любити Бога всім серцем, (а тепер один з тих висловів Отців, які зворушують душу:) любити Його, бо Він є Отець, боятися Його, бо Він є Бог» (пор. Кипріан, Трактат про молитву Отче наш, 14-17). І знову з’являється побожність, про яку ми говорили в попередніх зустрічах. Любити Його, бо Він Отець. Любити Його, тому що Він перший полюбив мене, тому що Він дав мені життя і підтримує його, тому що я можу довірити себе Йому, тому що Він піклується про мене, тому що Він є Провидінням, тому що в Ньому я не маю про що турбуватися. Бог є для нас таким добрим батьком, що як ми можемо його не любити! Ми, християни, маємо «впевненість, що Бог є Батьком і любить нас, навіть якщо Його мовчання залишається для нас незрозумілим», – говорить Бенедикт XVI в енцикліці Deus caritas est (п. 38). І боятися Його, тому що Він є Бог. Бог справедливий і, крім того, він створив нас вільними. Святий страх Божий означає не страх людський, а глибоке бажання не відлучитися від Господа.

Повернімося до того, що сказав святий Іриней: ми повинні зберігати правило віри незмінним і виконувати заповіді Божі, вірячи в Нього, боячись Його, як Господа і люблячи Його, як Отця. Божі заповіді можна звести до двох. Ісус каже, що перша: «Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш, єдиний Господь, і любитимеш Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумом твоїм, і всією силою твоєю...». Друга: «Люби ближнього твого, як самого себе» (Мк 12,29-31).

Іриней був єпископом, який героїчно боровся з дуже небезпечною єрессю в Церкві під назвою гностицизм, яка стверджувала, що спасіння досягається через пізнання істин, прихованих від більшості людей. Згідно з документом Конгрегації доктрини віри, опублікованим у 2018 році під назвою "Placuit Deo", існує новий гностицизм, який полягає в чисто внутрішньому погляді на спасіння, який не здатний прийняти, зцілити і оновити наші відносини з іншими людьми і зі створеним світом (див. PD 2 і 3). Коротше кажучи, це набір переконань, які не впливають на наші стосунки (на роботі, у школі, у сім’ї…). Віра, якою не живемо, якою не ділимося, яку не передаємо. Віра без діл, без любові до ближнього – мертва. Немає віри там, де людина закрита на свого ближнього. Ми не можемо закритися перед плоттю, яка страждає. Віра – це не збір правд, які є тільки в нашій голові. Любов – це прояв віри.

Отець Енріке Лопес Імбернон.

Слухати інші програми


"Бог не сотворив нас для того, щоб ми вмирали", - о.Міхал Бранкевич

"Бог не сотворив нас для того, щоб ми вмирали", - о.Міхал Бранкевич

Що єднає земну й небесну Церкву? Чому святі, будучи в Небі, можуть випрошувати благодаті для нас? Отець Міхал Бранкевич, духівний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», продовжує цикл катехиз про сопричастя Святих, яке допомагає нам вірити у вічне життя, та у цій програмі знайомить із трьома станами Церкви.
2026-05-12 00:00:00
"Не готові захищати віру, тому що не знаємо її", - о.Віталій Храбатин

"Не готові захищати віру, тому що не знаємо її", - о.Віталій Храбатин

Гілберт Кійт Честертон у свої книзі "Вічна людина" звертається до тих, хто має можливість відкрити "розумність віри" і побачити перспективу життя. Отець Віталій Храбатин, референт Пасторально-міграційного відділу Патріаршої курії, запрошує до роздумів про дім і шлях віри на основі книги англійського письменника.
2026-05-08 00:00:00
"Інша б злякалась і втекла, вістка б не здійснилась й Ангел полетів би далі", - о.Йосиф Щур

"Інша б злякалась і втекла, вістка б не здійснилась й Ангел полетів би далі", - о.Йосиф Щур

У нашому щоденному житті важливо вчасно сказати Богові "так". На прикладі Тієї, яка не готувалася до приходу Архангела, але одразу змогла дати відповідь, приймаючи Божу волю. Отець Йосиф Щур, ігумен монастиря отців Василян у м. Києві, запрошує до роздумів про власні відповіді і вибори, занурюючись думками у значимість Пресвятої Діви Марії, яку Бог обрав задля втілення Його задуму.
2026-05-07 00:00:00
«Утопія без Бога: рай, що стає бездушним»

«Утопія без Бога: рай, що стає бездушним»

Отець Віталій Козак, монах-кармеліт, у дев’ятій катехезі циклу «Людина на межі між Богом та безоднею» розмірковує над темою «Утопія без Бога». Священник показує, як спроба збудувати досконалий світ без слабкості, благодаті та покаяння перетворює його на холодну й стерильну систему.
2026-05-06 00:00:00
Міць у слабкості: як біль стає вчителем нашого життя

Міць у слабкості: як біль стає вчителем нашого життя

Біль — це досвід, якого ніхто не прагне, але від якого ніхто не застрахований. Чи може він бути чимось більшим, ніж просто стражданням? У межах циклу передач «Міць слабкості» сестра Тетяна Богославець досліджує природу болю, його захисні функції та духовний сенс. Ви дізнаєтеся, як розпізнати сигнали свого тіла й душі, чому важливо не ігнорувати страждання та як перетворити власний біль на молитву і шлях до Бога.
2026-05-06 00:00:00