Слухати Радіо

00:00

Катехиза

В ефірі

Розарій

01:10

Відкриваючи таємниці християнства

01:40

Духовні читання

02:00

Катехиза

03:00

Акафіст

03:40

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

04:20

Біблійні читання

04:40

Святий дня

05:00

Молитва

06:00

Дитяча катехиза

06:30

Житія святих

07:00

Меса

07:40

Дитяча катехиза

08:10

Житія святих

08:15

Слово на кожен день

09:00

Молитовна лінія

10:00

Трансляція літургії із студії Радіо Марія

11:00

Житія святих

ПРАВИЛО ВІРИ: ОСНОВА ПРАВДИ ТА СПАСІННЯ. СВЯТИЙ ІРИНЕЙ

Третя катехиза про Святого Іринея "Правило віри: основа правди та спасіння. Папа Франциск проголосив Святого Іринея учителем Церкви. Розповідає отець Енріке Лопес Імбернон. 

"Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним. Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним світ спасти". (Йн 3,16-17)

Доброго дня усім, дорогі слухачі Радіо Марія. Сьогодні ми будемо коментувати третій пункт Епідейксиса, цього чудового катехизму, який святий Іриней написав наприкінці свого життя. У попередній катехизі єпископ Ліонський говорив про необхідність пізнання Бога, про те, щоб істина оселилася в нашій душі, якщо ми хочемо жити побожним життям. Ми побачили, що побожність – це, по суті, правильні стосунки християн з Богом, як Отцем і між собою, як братами і сестрами. Іриней заохочував нас розпочати це втаємничення до християнства разом з ним, як учні, що слухають свого вчителя. Прочитаємо останній пункт прологу:

Отже, боячись такого, ми повинні зберігати правило віри незмінним і виконувати заповіді Божі, вірячи в Нього, боячись Його, як Господа і люблячи Його, як Отця. Тому така поведінка є завоюванням віри, бо, як каже Ісая: "Якщо не будете вірити, то не зрозумієте; віра дана нам правдою, бо віра ґрунтується на правді". Справді, ми віримо в те, що є насправді і як воно є; а вірячи в те, що є насправді і як воно є, ми будемо міцно триматися нашого визнання. Оскільки віра підтримує наше спасіння, необхідно бути дуже уважними, щоб отримати правдиве розуміння дійсності. Саме віра дає нам все це, що передали нам пресвітери, учні апостолів. Насамперед, віра наполегливо закликає нас згадувати, що ми прийняли хрещення на прощення гріхів в ім'я Бога Отця і в ім'я Ісуса Христа, Сина Божого, воплоченого, померлого і воскреслого, і в Духа Святого; що хрещення є печаттю вічного життя, нового народження в Бозі, так що ми вже не діти смертних людей, але вічного і бездоганного Бога; що Вічний і Бездоганний є Богом, вищим від усіх створінь, і що все, якого б виду воно не було, підвладне Йому, і що все, що було підвладне Йому, було створене Ним. Отже, Бог здійснює Свою владу і суверенітет не над тим, що належить іншим, а над тим, що належить Йому самому. А все належить Богові. Дійсно, Бог всемогутній і все походить від Нього.

Цей пункт починається словами: "Отже, боячись такого, ми повинні зберігати правило віри незмінним". Чого ми повинні боятися? Безбожності, життя так, ніби Бога не існує, не знаючи Його. Минулого разу Іриней згадував 1-й Псалом, який показує те, що не бути навченим у правдах віри, має свої наслідки: побожність людини ламається, плямується і розкладається, якщо бракує правди. Бути безбожним означає бути позбавленим побожності. Таким чином людина ризикує не потрапити в присутність Бога, оскільки вона отруєна фальшивими доктринами. Безбожні подібні до полови, яку розвіває вітер, вони не встоять на суді. Шлях безбожних погано закінчується, говорить псалом.

Щоб цього не сталося і щоб ми увійшли в Царство Боже і з'єдналися з ним, продовжує Іриней, ми повинні зберігати правило віри незмінним і виконувати заповіді Божі, вірячи в Нього, боячись Його, як Господа і люблячи Його, як Отця. Людина спасається через володіння Духом, живучи як духовна істота, будучи керованою Ним, але для того, щоб зберегти Його у своїй плоті, необхідні віра і здорова поведінка. Псалом 111 говорить: Блаженний, хто боїться Господа і любить заповіді Його від серця свого. Святий Кипріан, єпископ Карфагенський, з 3-го століття, говорить, що «вічне життя полягає у виконанні волі Бога, який є вічним. А воля Божа – це те, чого навчав і виконав Христос, тобто любити Бога всім серцем, (а тепер один з тих висловів Отців, які зворушують душу:) любити Його, бо Він є Отець, боятися Його, бо Він є Бог» (пор. Кипріан, Трактат про молитву Отче наш, 14-17). І знову з’являється побожність, про яку ми говорили в попередніх зустрічах. Любити Його, бо Він Отець. Любити Його, тому що Він перший полюбив мене, тому що Він дав мені життя і підтримує його, тому що я можу довірити себе Йому, тому що Він піклується про мене, тому що Він є Провидінням, тому що в Ньому я не маю про що турбуватися. Бог є для нас таким добрим батьком, що як ми можемо його не любити! Ми, християни, маємо «впевненість, що Бог є Батьком і любить нас, навіть якщо Його мовчання залишається для нас незрозумілим», – говорить Бенедикт XVI в енцикліці Deus caritas est (п. 38). І боятися Його, тому що Він є Бог. Бог справедливий і, крім того, він створив нас вільними. Святий страх Божий означає не страх людський, а глибоке бажання не відлучитися від Господа.

Повернімося до того, що сказав святий Іриней: ми повинні зберігати правило віри незмінним і виконувати заповіді Божі, вірячи в Нього, боячись Його, як Господа і люблячи Його, як Отця. Божі заповіді можна звести до двох. Ісус каже, що перша: «Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш, єдиний Господь, і любитимеш Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумом твоїм, і всією силою твоєю...». Друга: «Люби ближнього твого, як самого себе» (Мк 12,29-31).

Іриней був єпископом, який героїчно боровся з дуже небезпечною єрессю в Церкві під назвою гностицизм, яка стверджувала, що спасіння досягається через пізнання істин, прихованих від більшості людей. Згідно з документом Конгрегації доктрини віри, опублікованим у 2018 році під назвою "Placuit Deo", існує новий гностицизм, який полягає в чисто внутрішньому погляді на спасіння, який не здатний прийняти, зцілити і оновити наші відносини з іншими людьми і зі створеним світом (див. PD 2 і 3). Коротше кажучи, це набір переконань, які не впливають на наші стосунки (на роботі, у школі, у сім’ї…). Віра, якою не живемо, якою не ділимося, яку не передаємо. Віра без діл, без любові до ближнього – мертва. Немає віри там, де людина закрита на свого ближнього. Ми не можемо закритися перед плоттю, яка страждає. Віра – це не збір правд, які є тільки в нашій голові. Любов – це прояв віри.

Отець Енріке Лопес Імбернон.

Слухати інші програми


Людина без меж: прагнення розвитку чи небезпечна ілюзія контролю?

Людина без меж: прагнення розвитку чи небезпечна ілюзія контролю?

Чи прагнення вдосконалити себе є шляхом до повноти, чи прихованою спокусою втекти від своєї людяності? У третій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак говорить про культ безсмертя, контроль над життям і ризик втрати справжньої цінності людини.
2026-03-18 00:00:00
Святий Йосиф: Тінь Небесного Отця та взірець святості у щоденності

Святий Йосиф: Тінь Небесного Отця та взірець святості у щоденності

Як поєднувати звичайну працю з Божою присутністю та знаходити надію в найтемніші часи? Модератор Руху Назаретських родин, отець Станіслав Свурка, ділиться глибокими роздумами про постать святого Йосипа — «тінь» Бога на землі, першого учня в школі Діви Марії та покровителя кожного трудівника.
2026-03-18 00:00:00
«Бути з Ісусом — стати подібним до Нього: між падінням Петра і нашою християнською ідентичністю»

«Бути з Ісусом — стати подібним до Нього: між падінням Петра і нашою християнською ідентичністю»

Чи видно в нас сьогодні учнів Христа, чи наше життя не заперечує Його? Отець Григорій Рогацький роздумує про те, як перебування з Ісусом формує нашу ідентичність і веде до справжньої дружби з Богом.
2026-03-17 00:00:00
Церква місійна: бути активними дорогою Христа

Церква місійна: бути активними дорогою Христа

Члени Церкви запрошені до того, щоб бути місійними та активними. Міхал Бранкевич, духівний отець дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater» заохочує задуматися, як любов Христа допомогає кожному проголошувати Євангеліє іншим, та у який спосіб ми можемо служити місії.
2026-03-17 00:00:00
Смирення як шлях до досконалої радості: уроки Святого Франциска Ассізького

Смирення як шлях до досконалої радості: уроки Святого Франциска Ассізького

Що таке справжнє смирення і чому воно є єдиним шляхом до пізнання Бога? У новій катехезі отець Микола Орач, спираючись на середньовічний збірник легенд «Квітки Святого Франциска», розкриває парадоксальну мудрість «бідняка з Ассізі». Ви дізнаєтеся про те, чому «досконала радість» ховається у стражданнях, як визнання власної негідності стає силою та чому бути «меншим» — це найбільший дар.
2026-03-17 00:00:00