Слухати Радіо

20:00

Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)

В ефірі

Вечірній ефір

22:00

Катехиза

22:40

Житія святих

23:00

Акафіст

23:40

Святий дня

23:50

Літургія годин (Бревіарій)

00:00

Розарій

00:30

Катехиза

01:10

Недільні читання

01:40

Духовні читання

02:00

Непісні розмови

02:50

Біблійні читання

03:00

Меса

03:40

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

04:20

Святий дня

05:00

Молитва

06:00

Дитяча катехиза

06:30

Житія святих

Пробачити попри все. "Це можна реалізувати коли є сила Святого Духа. Слабкі не пробачають", - отець Андрій Немченко

"Моє прощення - це дихання Святого Духа, якому ми дозволяємо відбуватися. Тільки прощення нас робить Божими дітьми, братами та сестрами". Про Боже милосердя розповідає отець-францисканець Андрій Немченко, вікарій Одеського катедрального собору Успіння Пресвятої Діви Марії.
"Тому Царство Небесне подібне до царя, який захотів порахуватися з рабами своїми; і коли він почав рахуватися, привели до нього одного боржника, який винен був йому десять тисяч талантів*; а оскільки він не мав чим заплатити, то господар звелів продати його, і жінку його, і дітей, і все, що він мав, і віддати. 

Тоді раб той упав і, кланяючись йому, говорив: господарю, потерпи мені, і все тобі віддам. Господар змилосердився над рабом тим, простив його і борг відпустив йому. Раб же той, вийшовши, зустрів одного з товаришів своїх, який був винен йому сто динаріїв, і, схопивши його, душив і казав: віддай мені, що винен. Тоді товариш його впав до ніг його, благав його і говорив: потерпи мені, і все віддам тобі.  Але той не захотів, а повів і посадив його у в’язницю, доки не віддасть боргу. Товариші його, побачивши таке, дуже засмутилися і, прийшовши, розповіли своєму господареві все, що сталося. 

Тоді господар покликав його і каже: рабе лукавий! Весь той борг я простив тобі, бо ти ублагав мене. Чи не належало й тобі помилувати товариша твого, як і я помилував тебе? І, розгнівавшись, господар віддав його мучителям, доки не віддасть йому всього боргу.

Так і Отець Мій Небесний учинить з вами, якщо кожен з вас не простить від серця свого братові своєму провини його".  Євангеліє від Матвія 18: 23-35.

Господь сказав у своїй нагірній проповіді: "Блаженні милосердні бо вони зазнають милосердя". Ми всі сьогодні хочемо перемоги та чекаємо закінчення війни. Тут варто пам"ятати, що найбільша перемога вже відбулася на Голгофі і ми, християни, маленькими кроками йдемо до неба.

Сьогодні ми живемо в постійній тривозі. Часто чую від людей: "Не пробачимо. Не забудемо". Нам дійсно тяжко пережити це, але ж варто також пам'ятати, що Бог багато нам пробачив у свій час та пробачає нині. Але я маю прощати тому, хто проти мене згрішив - до цього закликає нас Христос.

Одна вірянка запитала (а ми, священники, з радістю чекаємо на ваші запитання): "як же мені пробачити родичку?" Відповідь на це запитання знаходжу в Євангелії від Луки: "Якщо згрішить твій брат проти тебе, піди й докори йому віч-на-віч. Коли послухає тебе - ти придбав свого брата", Матвія 18:15. Треба пробачати коли просять вибачення

А що ж робити коли не просять?
«Господи, скільки разів прощати брату моєму, який згрішить проти мене? Чи до семи разів?», – так колись запитав Господа Ісуса Христа апостол Петро. «Не кажу тобі – до семи, але до сімдесяти разів по сім» (Мф. 18: 21 – 22).

Наука Ісуса доволі Євангелічна та радикальна. Ісус каже Петру прощати не сім, а 70 по 7 разів. І тут ми можемо допомогти собі та людям Божим Словом, яке нагадує, що від обов'язку прощати нас ніхто не звільняє. Вважаю проявом героїзму виконання поради Ісуса прощати людину попри все. Це можна реалізувати тільки у тому випадку, коли є сила Святого Духа, а коли цього немає то людина слабка... Я зрозумів у свій час прописну істину, що прощати може сильний. Слабкий не прощає.

Часто люди кажуть, що не взмозі пробачити. Я наводжу приклад крану, який розрахований на певне навантаження, наприклад  5 тон, а якщо цей кран перевантажити то він не підніме допустиму вагу. Так і ми потребуємо сили та інструментів прощати бо часто самі не можемо. А ще маємо знати, якою мірою інших міряємо такою і нас мірятимуть. Багато пробачаємо то багато і нам пробачено буде. Про це красномовно говорив Христос. 

Прощення яке я сам дарую - це немов дихання Бога. Тут сила не від нас, а від Нього. Моє прощення - це дихання Святого Духа, якому ми дозволяємо відбуватися. Тільки прощення нас робить Божими дітьми, братами та сестрами.

Ми більше в житті пам'ятаємо тих, хто пробачив нас. Розуміємо, що зло буде, але ми повинні пам'ятати, що нам багато прощено, бо ми багато грішимо, погано молимося тощо. Є люди, які своїм прикладом надихають інших та постійно шукають Бога. 

Отець-францисканець Андрій Немченко, вікарій Одеського катедрального собору Успіння Пресвятої Діви Марії.

Слухати інші програми
Марія — Зірка нової євангелізації

Марія — Зірка нової євангелізації

У катехезі на Радіо Марія отець Матеуш Годик розкриває значення терміну «нова євангелізація» та пояснює, чому Пресвята Діва Марія є найкращим прикладом і заступницею для сучасних християн у справі проповідування віри.
2026-04-17 00:00:00
П’ять кроків до життя в Дусі Святому: як перестати рятувати себе самому

П’ять кроків до життя в Дусі Святому: як перестати рятувати себе самому

У своїй катехезі сестра Божена Новоселець говорить про конкретний шлях відкриття на Святого Духа, спираючись на Діяння апостолів. Це не лише про віру, а про новий спосіб існування, в якому людина перестає бути «власним спасителем» і починає жити силою Божою.
2026-04-16 00:00:00
Чому християни шукають чудес і знаків більше, ніж Христа?

Чому християни шукають чудес і знаків більше, ніж Христа?

У програмі «У Ваших намірах» отець Андрій Немченко розмірковує над тим, чому віруючі часто надають більшого значення чудотворним іконам і святиням, ніж Євхаристії. Розмова торкається небезпечної межі між справжнім вшануванням і духовною залежністю від чудес.
2026-04-16 00:00:00
Невизначена втрата: як знайти опору в Бозі посеред невідомості

Невизначена втрата: як знайти опору в Бозі посеред невідомості

"Невизначена втрата — це ситуація, коли людина фізично відсутня, але психологічно залишається присутньою. Ми не маємо з нею контакту, не знаємо її долі, але продовжуємо жити з нею в думках, у пам’яті, у серці. Це створює внутрішню напругу, біль і постійне очікування", - отець Олег Саламон, священник Львівської архідієцезії РКЦ, директор Центру духовної психосоціальної, психотерапевтичної допомоги імені о.Генріха Мосінга.
2026-04-16 00:00:00
Ідеологія як спокуса простих рішень: де ховається справжня проблема людини

Ідеологія як спокуса простих рішень: де ховається справжня проблема людини

У сьомій катехезі циклу «Людина на межі між Богом та безоднею» отець Віталій Козак продовжує роздуми над ідеологічним і моральним утопізмом, викриваючи його як небезпечне спрощення реальності. Священик показує, чому спроби змінити лише систему не приносять справжнього щастя, якщо не відбувається переміна людського серця.
2026-04-15 00:00:00