У кожній родині нині є місце для тривоги, страхів і втрат. Але водночас - і для надії. Нещодавно я спілкувався з однією сім’єю, син якої зараз на фронті. Щоб вистояти, вони щодня беруть участь у Євхаристії. І я бачу, як це справді дає силу. Євхаристія стає духовною опорою, підтримкою, джерелом внутрішньої стійкості. Це не лише молитва - це духовна участь у перемозі добра.
На жаль, багато людей сьогодні втратили віру, опустили руки. Я розумію цей стан, бо і сам його переживав. У таких випадках надзвичайно важливо знайти спільноту. Це як у паломництві: на четвертий день, коли болять ноги, хочеш здатися - але йдеш далі, бо поруч є хтось, хто тебе підтримує. Те саме й у вірі: спільнота не дає потонути.
Щоб вижити у час невизначеності, потрібні духовні ресурси. Я закликаю: знайдіть те місце, де ви відновлюєте сили. Це може бути молитва, тиха зустріч з Богом, час зі Словом Божим. Але точно не алкоголь чи телевізор. І так само - просте хобі, яке надихає. Це наші кімнатки зустрічі з Отцем.
Коли ми виливаємо емоції на близьких - це ознака болю, часто непроговореного. Цей біль потрібно вилікувати. Як і фізичну рану, духовну потрібно спершу очистити - у нашому випадку через сповідь. Я бачу, як це діє в родинах: зникає озлоблення, натомість з’являється терпіння, прийняття, любов. Це діє - повірте.
Сім’я повинна бути оазисом миру. Саме вдома людина має відновлюватися, знаходити прийняття, а не черговий бій. Якщо ми зцілюємо свої рани з Богом, тоді здатні принести мир у власний дім. І тоді навіть у найтемніші часи ми залишаємося людьми світла - для себе, для близьких, і для нашої країни.
Брат-францисканець Микола Орач, Парафія Преображення Господнього, м. Бориспіль
Щоденна програма директора Радіо Марія: коментар Євангелія дня, новини церковного та суспільного життя. 
Молитва Літургії годин або молитва псалмів в західній традиції