Пустеля - це жорстоке середовище, де немає води, спекотно вдень та холодно вночі. Сьогодні ми проходимо страшні випробування коли гине багато людей. Це схоже на шлях в пустелі, де всюди чають
небезпеки. Знаючи про майбутні
випробування Христос нагадував своїм учням:
"Уважайте, чувайте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!" Вiд Марка 13:33.
Також, в Гетсиманському саду Він просив Бога:
«Отче, якщо на те воля Твоя, нехай омине Мене ця чаша страждань. Але хай збудеться не те, чого Я хочу, а те, чого Ти бажаєш. І з’явився перед Ним Ангел з небес і зміцнив Його сили. Долаючи біль, Ісус молився ще більш ревно. І піт Його падав на землю, мов краплі крові. Закінчивши молитися, Ісус повернувся до Своїх учнів, та побачив, що вони сплять, виснажені горем. Ісус розбудив їх, кажучи: «Чому ви спите? Вставайте й моліться, щоб не піддатися спокусам». Луки 22: 42- 46
Біблія - це Книга про кожного із нас де відображенні історії життя. Згадайте, що зробили учні коли схопили Христа? Вони тоді порозбігалися, але наскільки великого результату вони здобули згодом .
Прогнозують, що війна може тривати довго. Але ж як хочеться, щоб все вирішилося швидко... Часто, через відсутність видимого результату, з'являються
відчай,
зневіра. Але, якщо добре придивитися, можна побачити й
досягнення: ми вистояли в критичний час, працює державна та банківська системи, люди поважного віку отримують пенсію, розпочався процес перемоги, а наші
військовослужбовці мужньо боронять кордони. Погляньте, Бог нас не залишає!
Нам варто терпеливо
довіряти Господу, адже Його дороги не такі, як у людей. Він із безлічі можливих варіантів спасіння вибрав оптимальний, хоч для нас розп'яття незбагненне. Дорога Божа для мене буває не зовсім зрозумілою.
Зло та страждання існує бо діє вільна воля людини. Не Бог винен, що хтось слухає диявола - іншого отця, батька брехні та гріха. Моє ж
завдання, як християнина, протистояти цьому злу. Христос закликає стерегтися, щоб не впасти у спокусу відповідати злом за зло, вбивати, тощо.
Тож, як мені поводити себе оточеному ворогами? Погляньте на Сина Божого в Гетсиманському саду, коли Його молитва була настільки інтенсивною, що краплі крові та поту стікали з Його чола, а Він казав: "
не Моя воля най буде, а Твоя".
Нам у цій пустелі випробувань допоможе непохитна віра у воскресіння. Навіть
смерть, яку може вчинити мені
ворог не є кінцем. Ця віра дає мені переконання про життя у вічності. Я коли чую про безчинства ворогів не дозволяю розпачу володіти моїм серцем. Це змушує мене ще більше
молитися та пам'ятати, що Бог нас не покинув!
Це дивний факт, що син Божий страждав, прийнявши кару за мої
провини, став однм із нас. Сьогодні Бог є там де
біль,
кров, піт, адже Він з тими, хто страждає. Процес розп'яття триває й досі в житті людей, які страждають через примхи диктатора, який послав військо завоювати сусідню країну.
Нагадуйте собі, що Бог не байдужий до нас, що Він входить в пустелю випробувань та йде разом з нами.
Не покладайте рук, а приносьте близьких людей Богу в молитвах. Там де бракує моїх рук, я віддаю в руки Всесильного Бога, в розіп'яті руки. "
Отче, у твої руки віддаю духа мого!" Луки 23:46 Так само в Його руки я віддаю побратимів, родичів, захисників та парафіян. Не втрачайте надію, що прийде дощ в цю пустелю та вірте, що ці страждання не марні.
Брат-францисканець Микола Орач. Парафія Преображення Господнього м. Бориспіль.Слухати інші програми
Щоденна програма директора Радіо Марія: коментар Євангелія дня, новини церковного та суспільного життя. 
Молитва Літургії годин або молитва псалмів в західній традиції