Слово на кожен день
Молитовна лінія
Розарій
У ваших намірах
Житія святих
Катехиза
Ангел Господній
Пісня Перемоги
Трансляція Літургії із Собору Успіння Пресвятої Богородиці (м.Чернівці)
Денний ефір
Коронка до Божого Милосердя
Молитовна лінія
Дитяча катехиза
В Родині Радіо Марія
Катехиза
Голос народу, голос Божий
Дитяча молитва
Молитва
Літургія годин (Бревіарій)
Св.Літургія з храму св. Яна з Дуклі (Житомир)
1. Гнів - це сокрита ненависть, злопам'ятність, бажання зробити зло тому, хто образив. Запальність - це миттєвий шал серця. Смуток - неприємне, прикре почуття, що засіло в душі. Знавіснілість - поверження доброго устрою душі і осоромлення її.
2. Дехто не зважає на свою схильність до дратівливости та гніву, не дбає про зцілення од цієї пристрасти, хоча Премудрий сказав: Несправедливого гнів - невиправдальний, бо в запалі його гніву - його погибель (Сир. 1:22).
3. Гнів, подібно до швидкого руху жорна, за одну мить може знищити душевної пшениці й плоду більше, ніж щось інше за цілий день. Тому мусимо бути прискіпливо уважними до себе. Гнів, як полум'я, роздмухане сильним вітром, скоріше, ніж повільний огонь, спалює і нищить душевну ниву.
4. Безгнівність - це ненаситне бажання зневаг на противагу марнославству, що безмірно прагне похвал. Безгнівність - перемога над природою, здобута важким трудом, працею над собою і нечутливістю до образ.
5. Лагідність - це непорушний стан душі як до зневаг, так і до похвал.
6. Початком безгнівности є мовчання уст при обуренні серця; середина - мовчання помислів при легкому замішанні душі; а кінець - непорушна тиша серця, спокій душі при подуві нечистих вітрів.
7. Як потік води гасить вогонь, так і сльози істинного плачу погасять усякий пломінь гніву й сердитости.
8. Як з появою світла розсівається тьма, так від пахощів смирення щезає усяке засмучення і гнів.
9. Каяття і гнів - несумісні між собою, тому що звернення до Бога потребує великого смирення людини, а гнів є знаком високої думки про себе.
10. Якщо межа крайньої лагідности - в тому, щоб мирно і з любов'ю ставитися навіть до того, хто дратує нас; то, без сумніву, межею крайньої гнівливости є наодинці, словами й рухами, воювати з тим, хто образив нас.
11. Якщо Дух Святий є миром душі, а гнів - замішанням серця, то ніщо так не перешкоджає Святому Духові перебувати в нас, як роз'ятруваний гнів.
Тереза Гажійова зі спільноти «Світло Марії» у Меджуґор’є взяла участь у програмі Радіо Марія, присвяченій 44-й річниці об’явлень Діви Марії, яку нещодавно відзначали в Меджуґор’є.
На цій події були численні українські паломники, а очолив прощу єпископ Ян Собіло.
Тереза наголосила, що ці 44 роки — це час благодаті і надії. Вона прокоментувала останні три послання Богородиці, які були скеровані світу в один день, і заохотила українців не втрачати завзяття у молитві й вірі, що Бог вислухає наші прохання і завершить війну, як це вже було свого часу на Балканах, зокрема в Меджуґор’є, де об’явлення тривають і досі.
Чергова катехеза від монаха-кармеліта Віталія Козака.
Нагадаємо, отець Віталій вже пів року виголошує цикл катехез на тему «Антропологія святої Едити Штайн».
У цьому випуску слухачі дізнаються, що свята Тереза Бенедикта від Хреста (Едита Штайн) говорить про покликання до материнства та до духовного життя.
Катехит пояснює, чому ми часто помилково ототожнюємо материнство лише з дітонародженням, забуваючи про його глибший духовний вимір.
До вашої уваги — катехеза монаха-єзуїта, отця Михайла Станчишина.
Отець Михайло вже понад два роки провадить цикл програм під назвою «На шляху до дружби з Ісусом». У черговому випуску він зосереджує увагу слухача на феномені духовного супроводу.
Автор пояснює, хто найперше потребує духовного проводу, і наголошує: саме через супровід можна навести, збудувати й поглибити живу дружбу з Ісусом Христом.