Слухати Радіо

01:40

Духовні читання

В ефірі

Катехиза

02:50

Біблійні читання

03:00

Меса

03:40

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

04:20

Святий дня

05:00

Молитва

06:00

Дитяча катехиза

06:20

Житія святих

06:50

Ранкова молитва

07:00

Меса

08:00

Дитяча катехиза

08:10

Житія святих

08:30

Годинки

09:00

Молитовна лінія

10:00

Розарій

10:30

У ваших намірах

11:00

Житія святих

11:20

Катехиза

Святий Йоан Ліствичник та повчання про зцілення від наслідків гріха

Про одного із найбільших подвижників Церкви - Йоана Ліствичника - розповідає священник парафії Володимира та Ольги УГКЦ, викладач богослов'я в Українському Католицькому Університеті (м. Львів), отець Олег Кіндій.


"Правильно обрана міра - основа нашого духовного подвигу", - навчає святий Йоаан Ліствичник.

30 березня ми вшановуємо пам'ять Святого Йоана Ліствичника. Про життя цього святого збереглося мало інформації, проте його вшановують в усіх християнських церквах. Відомо, що він подорожував багатьма монастирями, але зупинився у Синайському - шанованому серед юдеїв та християн. Коли Іван зайшов у монастир то зрозумів, що хоче в ньому залишитися. Згодом, він стає настоятелем та опікується монастирем протягом 40 років. Отже, перебуваючи в тиші та молитві, святий залишив після себе настанови "Духовна ліствиця", що й сьогодні не втрачають актуальності в усьому світі. 

Твір "Духовна ліствиця" чітко структурований та відображає сходження людини на небо, що складається з 3 етапів:

1. Очищення, навернення та переосмислення свого життя, що полягає в добровільному прийнятті душею Доброї новини;

2. Пізнання людиною себе та Бога зі Святого Письма. Тут йдеться про важливість дослідження Слова Божого, що просвітлює та дає людині вказівки;

3. Єднання з Богом у Пресвятій Євхаристії.
Повчання Івана Ліствичника про боротьбу з духом гніву:

1. Гнів - це сокрита ненависть, злопам'ятність, бажання зробити зло тому, хто образив. Запальність - це миттєвий шал серця. Смуток - неприємне, прикре почуття, що засіло в душі. Знавіснілість - поверження доброго устрою душі і осоромлення її.

2. Дехто не зважає на свою схильність до дратівливости та гніву, не дбає про зцілення од цієї пристрасти, хоча Премудрий сказав: Несправедливого гнів - невиправдальний, бо в запалі його гніву - його погибель (Сир. 1:22).

3. Гнів, подібно до швидкого руху жорна, за одну мить може знищити душевної пшениці й плоду більше, ніж щось інше за цілий день. Тому мусимо бути прискіпливо уважними до себе. Гнів, як полум'я, роздмухане сильним вітром, скоріше, ніж повільний огонь, спалює і нищить душевну ниву.

4. Безгнівність - це ненаситне бажання зневаг на противагу марнославству, що безмірно прагне похвал. Безгнівність - перемога над природою, здобута важким трудом, працею над собою і нечутливістю до образ.

5. Лагідність - це непорушний стан душі як до зневаг, так і до похвал.

6. Початком безгнівности є мовчання уст при обуренні серця; середина - мовчання помислів при легкому замішанні душі; а кінець - непорушна тиша серця, спокій душі при подуві нечистих вітрів.

7. Як потік води гасить вогонь, так і сльози істинного плачу погасять усякий пломінь гніву й сердитости.

8. Як з появою світла розсівається тьма, так від пахощів смирення щезає усяке засмучення і гнів.

9. Каяття і гнів - несумісні між собою, тому що звернення до Бога потребує великого смирення людини, а гнів є знаком високої думки про себе.

10. Якщо межа крайньої лагідности - в тому, щоб мирно і з любов'ю ставитися навіть до того, хто дратує нас; то, без сумніву, межею крайньої гнівливости є наодинці, словами й рухами, воювати з тим, хто образив нас.

11. Якщо Дух Святий є миром душі, а гнів - замішанням серця, то ніщо так не перешкоджає Святому Духові перебувати в нас, як роз'ятруваний гнів.


Священник парафії  Володимира та Ольги УГКЦ, викладач богослов'я в Українському Католицькому Університеті (м. Львів), отець Олег Кіндій.

Слухати інші програми





Покутні псалми як шлях до справжнього навернення

Покутні псалми як шлях до справжнього навернення

У третій катехезі циклу «Псалом до душі» Михайло Сорокін роздумує над покутними псалмами, зосереджуючись на 32-му, 51-му та 130-му. Катехит пояснює, чому покаяння є основою християнської духовності та як через усвідомлення власного гріха людина відкривається на Боже милосердя.
2026-07-09 00:00:00
«Самоцензура — найефективніша поліція»: як страх змушує людину контролювати саму себе

«Самоцензура — найефективніша поліція»: як страх змушує людину контролювати саму себе

У вісімнадцятій катехезі циклу «Людина між Богом і безоднею» отець Віталій Козак продовжує роздуми над природою тоталітарних режимів, звертаючись до роману Маргарет Етвуд «Оповідь служниці». Центральною темою стала самоцензура — механізм, завдяки якому влада може контролювати людину навіть без постійного нагляду.
2026-07-08 00:00:00
Євхаристія: місце сили проти страху

Євхаристія: місце сили проти страху

Єпископ Мукачівської дієцезії Микола Лучок говорить про подолання страху через участь у Святій Літургії. “Євхаристія - це велике місце сили”, - говорить катехит, адже тут віряни можуть знайти опору в часи війни та ідентифікувати власні внутрішні тривоги. Єпископ наголошує, що регулярна участь у богослужіннях допомагає змінити сприйняття світу та знайти надію.
2026-07-07 00:00:00
"Найважливіша цінність - людське життя і зв'язок з Богом!" - о.Олег Кіндій

"Найважливіша цінність - людське життя і зв'язок з Богом!" - о.Олег Кіндій

Чому людина, маючи все в своїх руках, включаючи гроші і владу, обирає мученицьку смерть? Історія Боеція — людини, яка втратила земне, але знайшла вічне, у програмі “Катехиза”.
2026-07-06 00:00:00
"Гріх в людині вбиває правду", - о.Міхал Бранкевич

"Гріх в людині вбиває правду", - о.Міхал Бранкевич

Священник Римсько-католицької Церкви отець Міхал Бранкевич у черговій катехезі циклу «Визнання віри» розмірковує над словами Символу віри «Визнаю одне хрещення на відпущення гріхів». Катехит пояснює, чому Церква має владу прощати гріхи, дану їй самим Христом, і наголошує, що гріх вбиває в людині правду та віддаляє її від Бога.
2026-07-06 00:00:00