Слухати Радіо

01:40

Духовні читання

В ефірі

Катехиза

03:00

Меса

03:40

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

04:20

Святий дня

05:00

Молитва

06:00

Дитяча катехиза

07:00

Меса

07:40

Дитяча катехиза

08:10

Житія святих

08:15

Слово на кожен день

09:00

Молитовна лінія

10:00

Розарій

10:30

У ваших намірах

11:00

Житія святих

11:20

Катехиза

12:00

Ангел Господній

12:20

Пісня Перемоги

13:00

Св.Літургія з храму Успіння Пресвятої Богородиці (Страдч)

Життя та служіння Святого Макарія Великого (Єгипетського)

Вивчаємо постать видатного пустельного отця Макарія Великого (Єгипетського). Розповідає отець Олег Кіндій - священник церкви Володимира та Ольги м. Львів. Викладач богослов'я в Українському Католицькому Університеті.

Святий Макарій Великий (Єгипетський) наро­дився близько 300 року в Єгипті. У свої молоді літа пас худобу. Малим хлопчиною забрався якось з дітьми в чужий сад, вирвав собі крадькома кілька фіґ і одну з них з'їв. Навернувшись до Господа, він до самої смерти оплакував той гріх.

Відчувши в своїй душі поклик до життя, посвя­ченого Богові й спасінню душі, Макарій замолоду покинув світ і зачинився на самоті в малій келії поблизу села, де віддався гарячій молитві й святим роздумуванням, а одночасно й великому вмертвін ню-покуті. Щоб заробляти собі на хліб, а також прогнати від себе нудьгу, яку викликала самота, він у вільний від молитви час плів кошики й передавав їх одному чоловікові, щоб той продавав їх і за те купував йому трохи хліба.

У перші роки пустинного життя сталася зі свя­тим Макарієм дуже неприємна пригода. Одна грішна жінка пустила між людьми наклеп, що він збезчестив її. Люди, повіривши її словам, напали на Святого, схопили його й поволокли вулицями міста; дорогою били й називали облудником у чер­нечій рясі. Макарій не боронився й не виправдову­вався, тільки мовчки зносив ту тяжку зневагу й кривду, поклавшись у всьому на Господа Бога. По­годився навіть стати годувальником тій жінці, а со­бі говорив: «Що ж, Макаріє, маєш однією особою більше на прожитку, мусиш більше працювати». Та Бог не покинув свого вірного слугу. Невдовзі безчесна жінка, коли настав час її пологів, не могла розродитися. Тоді серед великих болів призналася, що святий Макарій не винний, а батьком її дитини є інший чоловік.

Люди, схаменувшись, дивувалися з покори й терпеливосте Святого та задумали просити в нього прилюдного вибачення. Довідавшись про це, Мака­рій утік зі своєї келії до великої непривітної Скит­ської пустині, що простяглась між Лібією і Єгип­том. Було йому тоді 30 років.

Там прожив святий Макарій 60 літ, ставши ду­ховним батьком багатьом святим пустинникам що мешкали по келіях, розкиданих між Нітрійською й Скитською пустинями. Правила склав для них сам Макарій. Зі Святим перебував тільки один брат, що приймав сторонніх людей, які приходили до ве­ликого старця за порадою у своїх тілесних і душев­них немочах. На сороковому році життя, близько 340 року, святий Макарій прийняв на прохання од­ного єгипетського єпископа святу Тайну Священ­ства, щоб служити душам братів. Згодом, коли збільшилась кількість монахів, постало там чотири церкви, в яких чотири священики послуговували побожним пустинникам.

Життя святого Макарія в пустині було дуже су­воре. Звичайно їв він тільки раз у тиждень. Одного дня його учень Евагрій, втомлений спекотною до­рогою, дуже хотів пити, але Святий порадив йому стриматись, задовольнившись тінню, і мовив при­тім: «Останні 20 літ я ніколи не їв, не пив і не спо­чивав стільки, скільки домагалось моє тіло». Спав святий Макарій стоячи, спершись до стіни. Лице його було бліде, а тіло худорляве. Лише на прохан­ня інших куштував він трохи вина, та після того два-три дні не пив навіть і води, щоб покарати себе за таку „нездержливість".

Про духовне життя святий Макарій висловлю­вався коротко. Радив усім мовчання, покору, вмер­твіння, самоту, а головно - постійну молитву. Вчив не промовляти багато слів під час молитви, а тіль­ки благати щирим серцем: «Господи, будь мило­сердним до мене. Боже, поможи мені!» Дуже лю­бив сердечне зідхання любови й покладання на Бо­га: «Господи, змилосердись наді мною з великої благости Твоєї!» Лагідність і терпеливість святого Макарія були такі великі й непереможні, що завдя­ки їм він навернув до Господа навіть поганського жерця. А сталося це так.


Священник парафії  Володимира та Ольги УГКЦ, викладач богослов'я в Українському Католицькому Університеті (м. Львів), отець Олег Кіндій.

Слухати інші програми
Жива традиція: що в Церкві є незмінним, а що підлягає реформам?

Жива традиція: що в Церкві є незмінним, а що підлягає реформам?

Чи може Церква змінювати свої правила? У чому різниця між Догматом та звичаєм? Отець Петро Балог в ефірі Радіо Марія розтлумачує поняття «живої традиції», пояснює суть літургійних реформ Другого Ватиканського собору та застерігає від небезпеки схизми через надмірний прихильність до форми.
2026-07-01 00:00:00
"Людська статевість - божественний дар", - о.Олександр Кушта

"Людська статевість - божественний дар", - о.Олександр Кушта

О. Олександр Кушта говорить про теологію тіла на основі праці св. Йоана Павла II. Священник пояснює концепцію первісної невинності, стверджуючи, що людська статевість є божественним даром і невід’ємною частиною нашої ідентичності, а не просто соціальною роллю.
2026-06-30 00:00:00
"Він був просто великою людиною", - Юлія Берт про св.Йоана Павла ІІ

"Він був просто великою людиною", - Юлія Берт про св.Йоана Павла ІІ

Юлія Берт ділиться особистими спогадами про зустрічі зі св. Йоаном Павлом ІІ під час Всесвітніх днів молоді та апостольського візиту до України
2026-06-29 00:00:00
«На війні я щодня зустрічаю Бога»: свідчення військового капелана отця Віталія Новака

«На війні я щодня зустрічаю Бога»: свідчення військового капелана отця Віталія Новака

Військовий капелан, священник Римсько-католицької церкви отець Віталій Новак ділиться особистим досвідом служіння серед українських захисників, розповідаючи, де знаходить Бога посеред війни, як переживає втрати побратимів, і що допомагає йому не втрачати надії. Священник пояснює, чому підтримка військових є спільною відповідальністю кожного, та наголошує, що покликання християнина навіть у найтемніші часи — стояти на сторожі миру.
2026-06-26 00:00:00
"Коли я 40 разів молюсь "Отче наш", я 40 разів говорю Богу, що Він - мій Отець, а я - Його дитина", - с. Ліджі Пайяпілі

"Коли я 40 разів молюсь "Отче наш", я 40 разів говорю Богу, що Він - мій Отець, а я - Його дитина", - с. Ліджі Пайяпілі

Сестра Ліджі Пайяпілі закликає всіх українців єднатися в молитві "Отче наш" щодня о 21:00. Вона наголошує на важливості одночасної молитви, адже в єдності — сила. Черниця вірить, що коли український народ як Божий народ піднімає руки до Бога Отця, сам Господь воює за нас і дає нашим військовим надприродну силу.
2026-06-25 00:00:00