Слухати Радіо

23:50

Літургія годин (Бревіарій)

В ефірі

Розарій

00:30

Катехиза

01:10

Школа лідерства

01:40

Духовні читання

02:00

Катехиза

03:00

Меса

03:40

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

04:20

Святий дня

04:40

Біблійні читання

05:00

Молитва

06:00

Дитяча катехиза

06:20

Голос народу, голос Божий

07:00

Меса

07:40

Дитяча катехиза

08:10

Житія святих

08:15

Слово на кожен день

09:00

Молитовна лінія

10:00

Розарій

Життя та служіння Святого Макарія Великого (Єгипетського)

Вивчаємо постать видатного пустельного отця Макарія Великого (Єгипетського). Розповідає отець Олег Кіндій - священник церкви Володимира та Ольги м. Львів. Викладач богослов'я в Українському Католицькому Університеті.

Святий Макарій Великий (Єгипетський) наро­дився близько 300 року в Єгипті. У свої молоді літа пас худобу. Малим хлопчиною забрався якось з дітьми в чужий сад, вирвав собі крадькома кілька фіґ і одну з них з'їв. Навернувшись до Господа, він до самої смерти оплакував той гріх.

Відчувши в своїй душі поклик до життя, посвя­ченого Богові й спасінню душі, Макарій замолоду покинув світ і зачинився на самоті в малій келії поблизу села, де віддався гарячій молитві й святим роздумуванням, а одночасно й великому вмертвін ню-покуті. Щоб заробляти собі на хліб, а також прогнати від себе нудьгу, яку викликала самота, він у вільний від молитви час плів кошики й передавав їх одному чоловікові, щоб той продавав їх і за те купував йому трохи хліба.

У перші роки пустинного життя сталася зі свя­тим Макарієм дуже неприємна пригода. Одна грішна жінка пустила між людьми наклеп, що він збезчестив її. Люди, повіривши її словам, напали на Святого, схопили його й поволокли вулицями міста; дорогою били й називали облудником у чер­нечій рясі. Макарій не боронився й не виправдову­вався, тільки мовчки зносив ту тяжку зневагу й кривду, поклавшись у всьому на Господа Бога. По­годився навіть стати годувальником тій жінці, а со­бі говорив: «Що ж, Макаріє, маєш однією особою більше на прожитку, мусиш більше працювати». Та Бог не покинув свого вірного слугу. Невдовзі безчесна жінка, коли настав час її пологів, не могла розродитися. Тоді серед великих болів призналася, що святий Макарій не винний, а батьком її дитини є інший чоловік.

Люди, схаменувшись, дивувалися з покори й терпеливосте Святого та задумали просити в нього прилюдного вибачення. Довідавшись про це, Мака­рій утік зі своєї келії до великої непривітної Скит­ської пустині, що простяглась між Лібією і Єгип­том. Було йому тоді 30 років.

Там прожив святий Макарій 60 літ, ставши ду­ховним батьком багатьом святим пустинникам що мешкали по келіях, розкиданих між Нітрійською й Скитською пустинями. Правила склав для них сам Макарій. Зі Святим перебував тільки один брат, що приймав сторонніх людей, які приходили до ве­ликого старця за порадою у своїх тілесних і душев­них немочах. На сороковому році життя, близько 340 року, святий Макарій прийняв на прохання од­ного єгипетського єпископа святу Тайну Священ­ства, щоб служити душам братів. Згодом, коли збільшилась кількість монахів, постало там чотири церкви, в яких чотири священики послуговували побожним пустинникам.

Життя святого Макарія в пустині було дуже су­воре. Звичайно їв він тільки раз у тиждень. Одного дня його учень Евагрій, втомлений спекотною до­рогою, дуже хотів пити, але Святий порадив йому стриматись, задовольнившись тінню, і мовив при­тім: «Останні 20 літ я ніколи не їв, не пив і не спо­чивав стільки, скільки домагалось моє тіло». Спав святий Макарій стоячи, спершись до стіни. Лице його було бліде, а тіло худорляве. Лише на прохан­ня інших куштував він трохи вина, та після того два-три дні не пив навіть і води, щоб покарати себе за таку „нездержливість".

Про духовне життя святий Макарій висловлю­вався коротко. Радив усім мовчання, покору, вмер­твіння, самоту, а головно - постійну молитву. Вчив не промовляти багато слів під час молитви, а тіль­ки благати щирим серцем: «Господи, будь мило­сердним до мене. Боже, поможи мені!» Дуже лю­бив сердечне зідхання любови й покладання на Бо­га: «Господи, змилосердись наді мною з великої благости Твоєї!» Лагідність і терпеливість святого Макарія були такі великі й непереможні, що завдя­ки їм він навернув до Господа навіть поганського жерця. А сталося це так.


Священник парафії  Володимира та Ольги УГКЦ, викладач богослов'я в Українському Католицькому Університеті (м. Львів), отець Олег Кіндій.

Слухати інші програми
"..і ми почали сміятися з цієї ситуації", - с.Тетяна Богославець про силу сміху

"..і ми почали сміятися з цієї ситуації", - с.Тетяна Богославець про силу сміху

Гумор - це форма свободи. Як продовжувати жити, пам'ятаючи, що Бог дає надію і є причиною нашої радості. Сестра Тетяна Богославець зі Згромадження Сестер Служниць Святого Духа виголосила катехизу про користь сміху, заохочуючи до гумору та жартів, що єднають і показують життєстійкість, щоб пережити непростий час війни.
2026-07-10 00:00:00
Шукай миру і досягай Його: "я так хочу" чи "як ти хочеш, Боже?"

Шукай миру і досягай Його: "я так хочу" чи "як ти хочеш, Боже?"

Людина не може перебувати в спокої й мирі, якщо її добра воля далека від Бога. Як досягти стійкого миру, який Господь хоче нам дарувати, і для чого нам дана добра воля, розповідає в катехизі за книгою Жака Філіпа брат-францисканець о. Віктор Дешук, вікарій парафії Марії Матері Церкви в м. Києві.
2026-07-09 00:00:00
Покутні псалми як шлях до справжнього навернення

Покутні псалми як шлях до справжнього навернення

У третій катехезі циклу «Псалом до душі» Михайло Сорокін роздумує над покутними псалмами, зосереджуючись на 32-му, 51-му та 130-му. Катехит пояснює, чому покаяння є основою християнської духовності та як через усвідомлення власного гріха людина відкривається на Боже милосердя.
2026-07-09 00:00:00
«Самоцензура — найефективніша поліція»: як страх змушує людину контролювати саму себе

«Самоцензура — найефективніша поліція»: як страх змушує людину контролювати саму себе

У вісімнадцятій катехезі циклу «Людина між Богом і безоднею» отець Віталій Козак продовжує роздуми над природою тоталітарних режимів, звертаючись до роману Маргарет Етвуд «Оповідь служниці». Центральною темою стала самоцензура — механізм, завдяки якому влада може контролювати людину навіть без постійного нагляду.
2026-07-08 00:00:00
"Марія - дар Ісуса Христа для Церкви", - о. Микола Бєлічев

"Марія - дар Ісуса Христа для Церкви", - о. Микола Бєлічев

Як мати земна народжує до земного життя, так Марія — Матір Церкви — народжує до життя небесного. Отець Микола Бєлічев, головний редактор журналу «Слово між нами», вікарій парафії Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії у м. Хмельницькому, запрошує нас прийняти Діву Марію, Матір Церкви, як дар. Він пояснює історію цього служіння, що триває й донині, а також розкриває роль Марії для всього людства в задумі Бога Отця.
2026-07-08 00:00:00