Монах згромадження Найсвятішого Ізбавителя, УГКЦ отець Василь Іванів, про те, наскільки важливо у своєму житті шукати того горішнього. Апостол Павло у Посланні до Колосян пише: «Отже, коли ви воскресли з Христом, то шукайте того горішнього, де Христос перебуває, сидячи праворуч Бога» (Кол. 3:1). Ці слова — не заклик тікати від земного життя чи знецінювати працю, сім’ю, відповідальність. Павло говорить про внутрішню орієнтацію людини: куди спрямоване серце, думки, воля та головна мета життя.

Коли Ісус явився своїм учням і коли поснідав з ними,каже Симонові-Петрові: «Симоне Йонин, чи ти любиш Мене більше, ніж оці?» Той каже Йому: «Так, Господи, Ти знаєш, що люблю Тебе!» Каже йому: «Паси ягнята Мої!»

"Хочу звернути вашу увагу на смирення і страждання цієї постаті, - так розпочинає катехизу про Святу Бернадетту о. Андрій Педай, директор БФ "Карітас Спес - Київ", вікарій парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в м. Києві, та наголошує, продовжуючи - через страждання Бог шукає особисто людину. Кожне приниження і впокорення є благодать."

У другій катехезі циклу про тлумачення псалмів "Псалом до душі" Михайло Сорокін розповідає про паломницькі псалми — особливий тип біблійних співів, які супроводжували народ Божий дорогою до Єрусалима. Автор пояснює, чому всі типи псалмів у його класифікації починаються на літеру «П», а також розкриває зміст 133 псалма як пісні духовного сходження громади до Святого Міста.

Програма «У ваших намірах» була присвячена ювілею відходу Святого Франциска до Неба та духовній спадщині францисканського ордену в Україні. Отець Андрій Немченко розповів про три гілки францисканців, життя братів у монастирях, покликання монахів без священничого сану та про те, чому францисканців називають жебрачим орденом.

Того часу, підвівши очі до неба, Ісус молився і казав: «Отче святий, благаю не лише за них, а й за тих, хто повірить у Мене через їхнє слово, щоб усі були одне, – так, як Ти, Отче, в Мені, а Я в Тобі, – щоб і вони в Нас були одне, аби світ повірив, що Ти Мене послав. І Я славу, яку Ти Мені дав, дав їм – щоби були одне, як і Ми одне. Я в них, а Ти – в Мені, щоб були досконалі в єдності, аби світ пізнав, що Ти Мене послав і полюбив їх, так як і Мене полюбив.

У програмі «Захристія» отець Владислав Ігнатюк, представник Донецького екзархату УГКЦ, розповів про життя парафій на сході України під обстрілами, в окупації та серед щоденного болю війни. Під час ефіру йшлося про втрати, віру, мовчання Бога у стражданні людини, а також про екуменізм, який за роки війни став не теорією, а справжнім досвідом єдності.

В одинадцятій катехезі циклу «Між Богом та безоднею» о. Віталій Козак розмірковує про природу влади — від біологічного інстинкту до духовної відповідальності людини. Спираючись на роман «Дюна» Френка Герберта, священник показує, як контроль над страхом, релігією та наративом може формувати цілу реальність.

"Істинним є те, у що вірили всюди, завжди і всі", - ці слова належать богослову V ст. св. Вінсенту Лерінському. Про маловідомого, але дуже важливого святого Католицької Церкви розповідає священник УГКЦ, викладач УКУ о. Олег Кіндій.

Чи задумувалися ви, яке обличчя Бога ви носите у своєму серці? Чи це образ суворого прокурора, чи, можливо, байдужої сили? У новій катехизі отець Кшиштоф розкриває глибину молитви «Отче наш», пояснюючи, як вона допомагає нам позбутися хибних уявлень про Бога та відчути Його батьківську присутність у кожній сльозі та радості.

Від карпатських витоків до териконів Донбасу — історія священника, який присвятив життя служінню людям у найважчих умовах. Дізнайтеся про життєвий шлях отця Василя Пантелюка: його роботу в реанімації, містичне покликання на Схід, заснування «Карітасу Донецьк» та відкриття унікального медичного центру для переселенців у Дніпрі.

Того часу, підвівши очі до неба, Ісус молився і казав: «Отче Святий, збережи їх у Твоє Ім’я – тих, кого Ти Мені дав, – щоби були одне, як і Ми. Коли Я був з ними, Я оберігав їх у Твоє Ім’я, – тих, кого Ти Мені дав, – і Я їх зберіг, і ніхто з них не загинув, крім сина погибелі, щоби сповнилося Писання. Нині ж до Тебе Я іду, і кажу це у світі, щоб вони мали Мою радість, виповнену в них.

"Марія мала заховану єдність з Богом Отцем, яку будувала через Святого Духа, - отець Міхал Бранкевич, духівний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», у продовження циклу катехиз про сопричастя святих, виголошує науку про найважливішу особу серед святих, про яку в Літанії чуємо як Пресвятая Діва Марія - Царице усіх святих. Священник наголошує, - Своєю любов'ю Вона з'єднує всіх членів Церкви неба і землі".

Як Святий Дух може використовувати людські емоції та здібності задля того, щоб передавати правду про любов Бога до всього світу. Отець Міхал Бранкевич, духівний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», говорить про музику і творчість у світі: "Національне Євробачення сьогодні виглядає як штучний конкурс, де немає Бога. У світі музика може наближати людей до Бога. Ісус Христос часто надихав і надихає композиторів, із допомогою дії Святого Духа була написана музика і сотворені пісні, що залишаються безсмертними".

Того часу Ісус підвів очі до неба і сказав: «Отче, прийшла година. Прослав свого Сина, щоби Син прославив Тебе, так як Ти дав Йому владу над усяким тілом, щоб усім тим, кого Ти дав Йому, Він дав їм вічне життя. Вічне життя є те, щоби знали Тебе, єдиного істинного Бога, і Того, кого Ти послав, — Ісуса Христа. Я прославив Тебе на землі: завершив діло, яке Ти дав Мені, щоб Я його виконав; а тепер прослав Мене Ти, Отче, в себе славою, яку Я мав у Тебе ще перед тим, як світ почав існувати.

Як молода італійка від праці на виноградниках дійшла до заснування освітніх осередків для дівчат - розповідає сестра-салезіанка Наталія Вакулішина. Св. Марія Домініка Мадзарелло під час важкої хвороби відкрила покликання до навчання та виховання дівчат. Амбітна та працьовита, вона під духовним керівництвом небайдужого священника втілила в життя бажання, яке з Божого натхнення зародилось в її душі, і перетворила його на щире служіння Богу та молоді. Саме так виникла жіноча гілка салезіанської родини, яка поширилась на всі континенти світу і наразі діє і в Україні.

У день урочистості Вознесіння Господнього ми роздумуємо над темою, яка хвилює кожного: чи справді Небо близько? У цій катехезі брат-францисканець Андрій Немченко пояснює, чому Вознесіння — це не про розлуку, а про надію. Христос пішов готувати місце для кожного з нас , щоб ми мали свою «кімнату» у вічності У цій програмі ви дізнаєтесь: - Чому нам не варто сумувати через відхід Ісуса на Небо? - Що таке Небо і як побачити його прямо зараз, просто «задерши голову догори» - Три важливі завдання для кожного християнина — як перевірити свої стосунки з Богом - Дивовижне свідчення дівчини на візочку, яка відчула «траву під ногами» у видінні Раю

Того часу учні сказали Ісусу: «Ось нині відкрито говориш і жодної притчі не розказуєш. Тепер знаємо, що Ти знаєш усе і не потребуєш, щоби хтось Тебе запитував. По цьому віримо, що Ти вийшов від Бога». Ісус відповів їм: «Тепер вірите? Ось надходить година, ба, вона вже прийшла, що розбіжитеся кожний до свого, а Мене самого залишите. Та Я не сам, бо Отець зі Мною. Це Я сказав вам, щоб у Мені ви мали мир. У світі зазнаєте скорботи, але будьте відважні: Я переміг світ!»

Наталія Галущак, редакторка та ведуча Тернопільської студії про неділю сліпонародженого — це шоста неділя після Пасхи у східній християнській традиції. Вона присвячена євангельській розповіді про зцілення Христом чоловіка, який був сліпим від народження.

Директорка Центру св. Амвросія у Вінниці Олена Гаврілова в ефірі програми "У ваших намірах" ділиться історією молодої католицької школи, яка народилася з Божого натхнення та ініціативи сім’ї місіонерів.

У програмі «Невипадково» гостя — Наталія Хижняк, християнка, авторка популярної рубрики «30+ для незаміжніх дівчат» та ведуча подкастів, ділиться, чому погодилася на шлюб у 37 років, не маючи палкого кохання на момент рішення, і як це почуття зросло в сотні разів за 10 років. А також дізнаємось, як можливо материнство всупереч прогнозам: історія народження першої доньки у 40 років та другої — у 46. «Все, що в моєму житті — невипадково», — стверджує Наталія. І її досвід доводить: у Бога немає запізнень.

"Вони вже пройшли шлях, яким ми зараз ідемо, і можуть допомагати нам, будучи близько Бога тепер", - отець-палотин Вальдемар Павелець, душпастир парафії Христа Царя Всесвіту в м. Києві заохочує звертатися про допомогу до тих, хто зміг за життя у світі досвідчити відблиск святості Бога, залишившись вірними Йому до кінця.

“Справжня ідентичність людини реалізується не через задоволення власних потреб, а через жертовну самовідданість та сопричастя з ближнім”, - говорить о. Олександр Кушта. Спираючись на тексти Книги Буття, катехит висвітлює основні положення “Богослов’я тіла” св. папи Йоана Павла II.

Ревність у служінні — це тонка межа між щирим духовним запалом та небезпечним вигоранням або гординею. У християнському контексті ревність (або ревнощі) визначається як палке бажання прославити Бога, прислужитися спільноті або досягти високої мети, - у програмі тему розкриває ієромонах згромадження Найсвятішого Ізбавителя УГКЦ отець Василь Іванів.

Того часу Ісус сказав своїм учням: «Воістину, воістину кажу вам, що ви будете плакати й ридати, а світ буде радіти; ви будете сумувати, але ваш смуток обернеться на радість. Жінка, коли родить, має смуток, бо прийшла її година. Коли ж народить дитину, то вже не пам’ятає скорботи через радість, що народилася людина на світ. Тож і ви нині маєте смуток, та Я знову побачу вас, і зрадіє ваше серце, і вашої радості вже ніхто не забере від вас. І того дня не будете в Мене нічого запитувати».

Часто ми намагаємось щось поміняти, але переміни не відбуваються. Ти приходиш на сповідь з одними й тими самими гріхами. Чому так трапляється? Отець Іван Держило, священник трьох парафії на Тернопільщині, відповідальний за євангелізацію у Бучацькій єпархії УГКЦ, розпочинає цикл катехиз про заповіді як обіцянки, та запрошує у цьому ефірі до роздумів про те, як стати виконавцями Божих заповідей.

В ефірі програми «У ваших намірах» Тетяна Глушaкова ділиться пережитим під час своєї першої поїздки до Меджугор’я — місця, де, за свідченнями вірян, об’являється Божа Матір. «Я ніби залишила звичайний світ позаду, а під час Адорації відчула те, чого ніколи раніше не переживала — сльози самі текли, і я зрозуміла, що Бог мене не лишив без дива», — каже гостя програми.

Того часу одинадцять учнів пішли до Галілеї на гору, куди вказав їм Ісус, і, побачивши Його, поклонилися, а деякі засумнівалися. Та Ісус, підійшовши, промовив до них: «Дана Мені вся влада на небі й на землі. Тож ідіть і навчіть усі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все, що Я заповів вам. І ось Я з вами по всі дні аж до кінця віку!»

У десятій катехезі циклу «Людина на межі між Богом та безоднею» отець Віталій Козак розмірковує над небезпечним прагненням людства знайти сильного рятівника, який наведе порядок у часи хаосу та страху. На прикладі роману «Дюна» Френка Герберта священик показує, що навіть обраний і харизматичний лідер може привести не лише до надії, але й до фанатизму, війни та руйнування.

13 травня — дата, яка символічно об'єднує португальське селище Фатіма, площу Святого Петра у Ватикані та долю сучасної України. Чому замах на Папу Йоана Павла ІІ та агресія Росії проти України мають спільне метафізичне коріння? У цій статті, заснованій на катехезі отця Романа Лаби, ми розглядаємо «помилки Росії» не лише як політичну ідеологію, а як глибоку духовну патологію — «абортивну ментальність», що намагається знищити суб’єктність цілих народів.