Слухати Радіо

23:00

Слово на кожен день

В ефірі

Літургія годин (Бревіарій)

Святий Йосафат Кунцевич. Мученицькою смертю привів до з’єднання більше людей, ніж своєю тяжкою працею за життя

"Взірцевий апостол єдності та невтомний місіонер. Великий приклад жертовності та священства." Друга катехиза про Святого Йосафата Кунцевича. Розповідає отець Григорій Рогацький, згромадження Воплоченого Слова, УГКЦ. Івано-Франківськ.

Іван (Йосафат) Кунцевич народився 1580 р. в міщанській родині Гавриїла і Марії, у княжому місті Володимирі-Волинському. Він був охрещений у місцевій церкві св. Параскевії Іонійської, так званої П’ятниці. Дитинство і молоді роки Іван провів у рідному місті Володимирі-Волинському.

У 1596 році, коли Іванові виповнилось 16 років, батьки віддали його на науку й практику купецького ремесла до купця Якинта Поповича, у Вільно. Він попри різні вмовляння Якинта Поповича, залишає купецьку справу, щоби стати купцем небесних чеснот та віддається на службу Богові.

В 1604 році він вступає до запустілого монастиря Пресвятої Трійці у Вільні. Був прийнятий і в ченці пострижений самим Київським митрополитом Іпатієм Потієм і приймає чернече ім’я – Йосафат.

В 1609 році Йосафат Кунцевич був висвячений митрополитом Іпатієм Потієм на священика. Йосафат своїми науками, добрими словами, милостинею «притягав» до Київської Унійної Церкви велике число людей, які відрікалися схизми та ставали ревними католиками. Вороги, бачачи великі успіхи святого чоловіка, різними способами намагалися знайти в ньому якусь провину чи недолік, а не знайшовши нічого в святому Йосафатові через свою заздрість, дали йому назву душехват.

В 1613 році, за наказом митрополита Вельямина Рутського, Йосафат був поставлений на ігумена Битенського монастиря. Митрополит Вельямин Рутський в 1615 році призначає на Полоцький архиєпископський престол Йосафата єпископом помічником. В 1618 році після смерті старенького архиєпископа Гедеона, Йосафат переймає архиєпископство у свої руки.

У неділю 12 листопада 1623 він був убитий. Йосафат Кунцевич своєю мученицькою смертю привів до з’єднання більше людей, ніж своєю тяжкою працею за життя. Папа Урбан VIII 16 травня 1643 року причислює священномученика Йосафата Кунцевича до числа блаженних. У 1644 році 12 листопада у Римі відбулося перше святкування празника священномученика Йосафата Кунцевича. 29 червня 1867 року, папа Пій ІХ урочистою буллою вписав святого священномученика Йосафата Кунцевича до числа святих мучеників.

Молитва до св. Йосафата (Кунцевича)

Великий мученику Христовий, Йосафате, чудовий взоре християнської досконалості і непереможний апостоле з’єднання Церков! Ти з любові до Бога не відмовився від праць і трудів, і навіть радо пролив кров і віддав своє життя.
Благаємо тебе, святий покровителю й отче, заступайся за нас і випроси нам непохитності у святій католицькій вірі й ревності за спасіння наших власних душ, душ наших родин, знайомих і всіх людей.

Святий сященномученику Йосафате, згадай, що ти брат наш із крові й кості, тому заступайся в Бога за народ, з якого ти вийшов. Вчини, наш святий покровителю, своїми могутніми молитвами, щоб у всьому українському народі настала єдність у святій вірі, щоб усі стали дітьми одної Христової Церкви та щоб наш народ, збагачений дочасним й вічним благословенням, прославляв Бога, Який нагородив тебе нев’янучим  вінком слави у Своєму Небесному Царстві, Якому належить слава, честь і поклін. Отцю і Сину і Святому Духові, нині і повсяк час, і на віки вічні. Амінь.

Отець Григорій Рогацький зі згромадження Воплоченого Слова, місто Івано-Франківськ, УГКЦ.

Слухати інші програми


Маловідомі святі сучасності. Чи можливо стати святим, лежачи у ліжку чи тому, хто сліпий від народження?

Маловідомі святі сучасності. Чи можливо стати святим, лежачи у ліжку чи тому, хто сліпий від народження?

У цій катехизі о. Андрій Педай, директор БФ "Карітас Спес - Київ", вікарій парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в м. Києві, знайомить нас одразу із трьома італійськими святими: "святим робітником", "блаженною хворою на рак кісток" та "сліпою прикутою до ліжка, до якої ходять за порадою". Священник наголошує, що Бог виявляє себе в немічності, а метою нашого життя не може бути здоров'я, успіх чи кар'єра. Святість не походить з досконалості й знання, це спосіб життя у відданості Ісусу. Найважливіше, дозволити Богу себе вести.
2026-09-11 00:00:00
"А тато сьогодні з нами не молився, - він хотів побачити живу молитву мене як батька, чоловіка", - о.Тарас Фітьо

"А тато сьогодні з нами не молився, - він хотів побачити живу молитву мене як батька, чоловіка", - о.Тарас Фітьо

На початку цієї катехизи отець Тарас Фітьо нагадує, що молитва — це стосунок мене і моєї сім’ї до Бога, та зауважує: «Якщо ми маємо чи плануємо мати сім’ю, дітей, важливо пам’ятати, що дорослі є прикладом для своїх дітей у молитві». Священник УГКЦ та душпастир для українців у м. Клагенфурт, Австрія, пояснює, як можна побудувати ритм молитви та духовне життя в сім’ї.
2026-09-10 00:00:00
Духовна броня: францисканська мудрість у боротьбі зі спокусами

Духовна броня: францисканська мудрість у боротьбі зі спокусами

У катехезі на «Радіо Марія» брат Микола Орач ділиться глибокою францисканською мудрістю про боротьбу зі спокусами, розкриваючи аскетичні повчання з книги «Квітки Святого Франциска». Дізнайтеся, чому духовні випробування є знаком Божої довіри, як здолати пастку знеохочення за допомогою притчі про сіяча та чому покора, радість і регулярна сповідь стають найміцнішою бронею проти підступів ворога.
2026-09-10 00:00:00
"Простити — не означає забути: де закінчується прощення і починається довіра", - с.Божена Новоселець

"Простити — не означає забути: де закінчується прощення і починається довіра", - с.Божена Новоселець

Чи справді людина пробачила, якщо досі пам’ятає завдану їй рану і відчуває біль від пережитої образи? У катехезі сестра Божена Новоселець розповідає про різницю між прощенням, примиренням і довірою та пояснює, чому бажання простити, але неможливість зробити це зараз, не завжди означає відсутність доброї волі.
2026-09-10 00:00:00
Коли система забирає людину: як ідеологія змушує мільйони вважати примус правильним

Коли система забирає людину: як ідеологія змушує мільйони вважати примус правильним

У черговій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак підсумовує тему тоталітаризму й пригноблення, завершуючи роздуми над романом Маргарет Етвуд «Оповідь служниці». Водночас священник розпочинає нову тему — про ідеологічну машину та її наслідки для людини, яка поступово втрачає не лише свободу, а й здатність самостійно визначати, що є правильним.
2026-09-09 00:00:00