Літургія годин (Бревіарій)
Трансляція літургії із студії Радіо Марія
Молитовна лінія
Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)
Вечірній ефір
Катехиза
Духовні читання
Слово на кожен день
Літургія годин (Бревіарій)
Розарій
Катехиза
Католицька енциклопедія
Духовні читання
Катехиза
Меса
Розарій
Коронка до Божого Милосердя
Святий дня
Молитва
Дитяча катехиза
Довкола — війна, сльози, втрати. Але Христос воскрес, і це не поезія, це факт. Як тоді, так і сьогодні, ця подія розриває темряву, вселяє сенс навіть у страждання. Тому що коли все гине - воскресіння говорить: не все втрачено.
Учні не впізнали Воскреслого одразу. І ми часто не впізнаємо Його у власному житті. Бо воскресіння не вкладається в схеми. Його не вирахуєш. Його переживають - у довірі, у відкритому серці. І тільки так воно перемагає смерть у нас.
Його звинувачували, кидали виклики: “Зійди з хреста - повіримо!”. Він не зійшов. Він мовчав. Але на світанку першого дня Він встав. І довів: правда не в гучних жестах, а в тиші довіри до Отця.
Ной будував ковчег серед сміху й нерозуміння. Ми теж покликані “будувати віру” у світі, що втратить сенс. І коли “почнеться дощ”, тобто випробування, тільки віра триматиме нас на плаву. Бо воскресіння — це й наш порятунок від потопу безнадії.
Коли Христос воскрес, Він приніс не просто нове тіло. Він приніс нову любов. Любов, яка не знищує за провини, а прощає. Любов, яка не судить, а підіймає. І ця любов сильніша за смерть - тому воскресіння й можливе.
У час війни, втрат, руйнувань нам потрібне воскресіння не як символ, а як правда, яку ми переживаємо. Бо тільки воскресіння робить християнство живим. І тільки воно дає підстави для надії. Як каже апостол Павло: "Якщо Христос не воскрес, марна віра наша. Але Він ВОСКРЕС. Воістину воскрес!
Брат-капуцин Сергій Воронюк
Слухати інші програми: