Людині, яка не справляєтеся з психологічними станами рекомендовано звернутися до фахівців, які допоможуть налаштувати сон та
душевний спокій. Наші стани можуть співпадіти, а можуть і не співпадатиз
ПТСР. Щоб визначити, чи потрібна фармакологічна допомога, рекомендовано радитися з лікарем.
Втрата близької людини з оточення. Це можуть бути батьки, діти, родичі - тобто люди, які складають основу
соціального атому , у яких ви могли вчитися жити та будувати життя. Це люди, з якими ви формували
цінності життя.
Втрата близької, рідної людини потребує сильних емоційних витрат. Тут потрібно дозволити собі добре виплакатися. Психологи рекомендують плакати стільки хвилин - скільки вам років. Тобто, ви перед тим як горювати, скажіть собі, що будете ридати стільки хвилин і тоді ваш організм швидше почне справлятися з трагедією.
Важливо відділити себе від відповідальності за людину. Так є в житті, що без нашої волі людина покидає цей світ. Але у вас є пам'ять про неї і навіть зараз ви зможете зробити щось для неї: встановити пам'ятник, зробити те, що мріяли, назвати вулицю її іменем, продовжити справу цієї особи тощо. Так,
біль триває, але за болем є також і багато справ, які нам потрібно зробити на згадку про близьку особу.
Якщо горюємо більше 2-х років то це починає виснажувати організм. У такому разі людина потребує допомоги лікарів. Фахівці визначили 5 стадій горювання. Коли ви переживаєте трагедію то відстежуйте на якій ви стадії зараз.
5 Стадій горювання.1. Заперечення. Зі мною не могло цього статися. Я не приймаю цей факт.
Ця стадія триває 1-2 місяця;
2. Злість. З'являється багато роздратування та злості на людину, яка пішла. Потім цей
біль розширюється на саму ситуацію, чи на війну, а потім на людину, яка горює. Тут особа починає звинувачувати себе в усьому.
3. Торг. Ми починаємо розуміти, що це факт, який відбувся. Людина відчуває провину, що вижила. Як би не було, але людина вже пішла. І ми майже прийняли факт, що людини немає та поступово відпускаємо її.
4. Депресія. Тут ми спостерігаємо
стани депресії горювання, що ми безсилі щось змінити. В цей час людина ніби опускається на дно безвиході. Така людина виглядає відмежованою, вона не відчуває енергії життя, але цю стадію потрібно прожити.
5. Прийняття. Це стадія
відновлення. Тут людина починає повертати життя в своє тіло усвідомлюючи, що має багато зобов'язань про які забула переживаючи глибоке горе.
Переживати та горювати - це нормально, але варто не забувати про свої зобов'язання та обов'язки. В нашій пам'яті є ієрархія приходу та відходу із життя. Тому, коли гине дитина ми можемо відчувати провину, що ми залишилися жити. Та як би не було, ми маємо навчитися приймати події як факт та навчитися культурі горювання. Якщо ви релігійна людина, то маєте пам'ятати, що після Пасхи є день вшанування померлих - Радовниця, Гробки. Також Церква має багато молитов за померлих, які також варто практикувати.
До нерелігійних вшанувань відносяться наприклад, приведення в порядок могилки, або зустрічі з іншими людьми на днях споминів чи відвідини цвинтаря чи місця загибелі, щоб покласти квіти.
Будь які стани чи реакції, які ми спостерігаємо є нормою в разі перебування в потенційно травмівних ситуаціях. Одна людина може після однієї подібної ситуації потребувати допомоги фахівця, а інша може переживати легко багато таких ситуацій.
До людей, які повернулися із зони бойових дій, в першу чергу, варто проявити повагу та вдячність, вислухати, якщо є в тому є потреба.
Знайдіть опори, які для вас найважливіші. У кожного із нас буде своя опора: діти, хобі, робота, діяльність тощо. Бажано,щоб ви мали багато опор. Також надважливо налагоджувати соціальні зв'язки де ви можете допомагати іншим та отримувати допомогу від людей. Дуже важливо дозволити собі відпочивати під час війни та розуміти, що ми вчимося жити переживаючи втрати. Турбуйтеся про себе та близьких, які також потребують нашої допомоги. Цінуйте воїнів, які повертаються та формуйте поважливу, шанобливу культуру спілкування.
Кандидатка психологічних наук, старший науковий співробітник
Інституту соціальної та політичної психології, член ради правління
Національної психологічної асоціації, психолог Ольга Плетка.
Слухати інші програми