Переживаючи буремний період в житті ми часто неспроможні вирішити певні
проблеми немов би все валиться з рук. У такому разі ми можемо переживати безсилля та
безпорадність. Це почуття може виникати особливо там де ми не можемо вплинути на події, ситуацію чи стан (війна, погодні умови тощо). У такому випадку людина відчуває
невпевненість та втрату контролю. Саме
контроль, як механізм, діє в людині від народження. Цікавий факт, коли немовля переживає холод, а батьки розуміючи те вкутують її то малеча думає, що це вона вирішила проблему а не інші. Вона не в змозі відрізнити, що то батьки про неї потурбувалися та обігріли. Таке відчуття контролю людина може перенести з дитинства у дорослий вік відчуваючи
всемогутність та тотальний контроль ситуації. Така якість характерна для людей із психічними розладами, нарцисичним розладом особистості тощо, - сестра Тетяна Богославець.
Також дітям характерно наділяти всемогутністю не тільки себе, а й своїх батьків (мої мама/тато найкращі, най най...).
Коли
відчуття всемогутності переноситься на дорослий вік людини то вона неминуче переживатиме біль
розчарування, адже в реальності все зовсім по іншому. Ба більше, відчуття безпорадності - це нормально і його людина має проживати екологічно.
Варто розуміти, що існує два світи - світ прагнень та світ обмежень. Це коли коли дитина спокійно розуміє, що є речі які вона може зробити, а є ті, які не взмозі виконати. Прийняття факту що ситуація не відповідає моїм очікуванням спонукає мислити продуктивно - Що я можу зробити коли не маю впливу на ситуацію? Що можу змінити, зробити?
Памятаю початок повномасштабного вторгнення. Тоді
хотілося плакати, кричати, але згодом прийшло усвідомлення дії. Так я поступово почала прибирати кімнату, молитися та робити просту побутову роботу.
Безсилля - це коли людина концентрує увагу на тому, що не може змінити. Відображає це явище ситуація, коли Христос наказав учням нагодувати тисячі людей. Вони, учні, зосередили свою увагу на тому, що не взмозі зробити, адже мали 7 хлібів та 7 рибин. Тоді Ісус звертає їхню увагу на те, що вони можуть зробити - роздати людям що мають. І ситуація вирішилася неочікувано продуктивно. Учні в результаті назбирали залишків 7 кошів хліба та 7 кошів риби.
Коли ми стаємо перед Богом безсилі та визнаємо свою
неміч, слабкість Бог торжествує, адже нарешті Він може показати Свою силу та могутність. У безсиллі проявляється міць Божа. Довірся Йому! Не витрачайте сили на те, що не контролюєте. Робіть спочатку маленькі кроки та дії в напрямку маленьких змін.
Перешкодою на шляху до реальних змін можуть стати
перфекціонізм та
прокрастинація. Очікування ідеальності себе чи своїх вчинків тримає людину на одному місці в іллюзорних очікуваннях.
Але ж Бог любить неідеальність! Він, коли створив Небо та Землю сказав, що це вельми добре. Він не сказав, що це ідеально, а ДОБРЕ! Він створив кожну людину, тварину, рослину, камінчика унікальним та ексклюзивним.
Краще - ворог доброго. В гонитві за кращим ми втрачаємо те, що маємо добре. Часто в таких перегонах ми втрачаємо момент та не сприймаємо
результат. Коли батьки нарікають на дитину, що вона принесла незадовільну оцінку, а не кращу вони забувають, що малеча могла отримати такий результат працюючи на межі власних можливостей.
Безсилля - це момент для переосмислення. Коли людину дратує, що все не так як хоче то можливо варто
відпустити ситуацію та довірити Богу вирішити це. Дуже допомагає в такому випадку молитва отця Доліндо Руотоло
"Ісусе - Ти цим займися".
Ісус своїм життям продемонстрував нам, як потрібно довіряти Богу, бути людяними, милосердними та приймаючими свою слабкість.
Сестра Тетяна БогославецьСлухати програми про безпорадність, безсилля, неміч