13 серпня в Києві відбудеться Собор єпископів Української православної церкви, де буде обраний новий предстоятель московського патріархату. Хто підігріває цю тему в суспільстві, кому вигідні замовлені сюжети на провідних каналах і якою є боротьба за митрополичу кафедру? Про те, хто ж очолить церковний корабель і які настрої серед єпископів УПЦ, говорили з релігієзнавцем та вірним УПЦ (МП) Юрієм Чорноморцем. 


 
 

4 дні тому відійшов до Бога Блаженніший митрополит Володимир (Сабодан), про нього багато говорять, одні називають його «першим православним святим нової країни», інші –  «московським попом», ще треті – автокефалістом… Але очевидно одне, це людина епоха. Він очолив церкву, коли вона була чи не в найтяжчому моменті і пішов з життя в час вельми важкий, як для церкви, так і для всієї країни. Але яким він був? Яким залишиться в пам’яті пастви і в історії? Про це в програмі  «Наближаючись до православ’я» з Протоієреєм Андрієм Дудченко.  

В передачі "Історичні діалоги" до нас завітала Марта Дичок, професор університету Західного Онтаріо, Канада. Говорили про суспільні зміни протягом  23 роки української незалежності та 6 останніх місяців Майдану. Марта приїздить в Україну щороку з 1990 року, вона стверджує, що за 6 шість місяців свідомість українців змінилася чи не більше, ніж за роки існування держави. Також заторкнули питання стереотипів в західному суспільстві і науці щодо українців Вони сформувалися і утримуються через домінуючий погляд на Україну крізь призму російської історіографії. 

Чому сили АТО дозволили терористам пройти 110 км від Слов'янська до Донецька? Трагедія 100 тис Слов'янська ніщо в порівнянні з гуманітарною катастрофою, яка можлива в Донецьку? Чи маємо ми "почути Донбас"? Про що мовчить Аваков та інші високопосадовці? Істерика facebook "всё пропало і нас зливають". 

Про це з журналістом Віталієм Гайдукевичем.

В передачі "Точка віділку" з професором, доктором філософських наук, релігієзнавцем, дослідником православ'я Олександром Саганом говорили про співвідношення боротьби ідентичностей в українському православ'ї та національну безпеку. На думку дослідника УПЦ МП служить РФ. Чому? Слухайте - дізнаєтесь.

Вертаючись з Риму на Русь в грудні 1595 року, єпископ Брестський і Володимирський Іпатій Потій чітко усвідомлював дві речі. По-перше, підписана ним унія з Римом була радше синицею в руках ніж журавлем в небі: не вийшло в нього з Папою Римським ані оновлення Флорентійської Унії, ані урочистого примирення. З одного боку, Потій був лише єпископом, і говорити з римським патріархом на рівних не міг. З іншого – після Реформації в Римі не були схильні йти на будь-які компроміси. Повернення блудних овець до єдиного пастиря – говорити інакше в ті часи релігійного розбрату, коли половина Європи вважала Папу антихристом, Рим просто не міг. Та й для Київської православної митрополії теперішній статус був значно кращий, як вважав Потій, ніж попередній – принаймні, Папа був не з тих хто за хабара поставить підпис на будь-якій грамоті.

Іпатій Потій став єпископом Брестським і Володимирським в неспокійний час. Православна церква на українських землях страждала і від утисків з боку магнатів та зухвальства латинського духовенства, і один з головних акул пера католицької Польщі, єзуїт Петро Скарга, з виглядом старшого брата радив християнам східного обряду приєднатись до Риму і перейняти східний обряд як більш досконалий. Протестанти глузували з візантійських традицій, «людських вигадок», котрими православна церква обросла немов корабель ракушками. І всі ці закиди доходили до вух головного мецената і добродія руського-українського православ'я – князя Василя-Констянтина Острозького. Отже, цей великий мрійник, котрий прислухався і до католицьких, і до протестантських аргументів, вирішив здійснити в церкві глобальні реформи і тим самим врятувати православ'я. Більш того, у внутрішніх православних справах давно вже назріла революційна ситуація, коли верхи не хотіли, а низи не могли.

В ранковій катехизі з отцем Вальдемаром Павельцем говорили про Євхаристію. Чи вдається отцю, постійно приймаючи Тіло Христа, не баналізувати таїнство, гостро відчувати велич цієї церковної дійсності? Дізнаєтесь в катехизі.
 

Теологія духовного життя Терези Авільскої, її пояснення духовного зростання є надзвичайно образними, захоплюючими та наочними. Тереза пропонує порівняти духовне життя з поливанням саду, що в умовах жаркого та сухого клімату Іспанії було надзвичайно важливою справою. Все розпочинається з того, що потрібно набрати відерце води з колодязя, іти і поливати, а закінчуєтсья тропічною зливою. Так само і в духовності - на перших етапах ми мусимо все робити своїми власними зусиллями, а в кінці - просякнуті Богом, містичним поєднанням з Господом. Про це в передачі "Школа лідерства" отця Олега Кондратюка.
 

Щодня зустрічаюсь з людьми, які мене дивують, які мене надихають і через яких міцнішає моя віра, що все буде добре з нашим народом з нашою країною. Бо є ті, котрі воюють без належної зброї і припасів, за копійки, без визнання статусу без пільг і заохочення від держави, є ті, котрих ми називаємо мурашками, ті, що переносять ночами на собі 15 кілограмові бронежилети і це група від стареньких бабусь і молоді до наших сусідів поляків, є бездомні, що жебрають на амуніцію нашим солдатам, є ті хто організовує ініціативи збору коштів, харчів, гуманітарної допомоги, хто витрачає час і вміння на розселення і працевлаштування і соціалізацію біженців, є ті котрі створюють різноманітні ініціативи, що закликають до віднови гідності і людяності. Коли бачиш довкола занурених в спільну справу – то розумієш, слова пісні гурті Kozak System : «Брат за брата, свій за свого» – справдились. Господь таким чином формує з нас єдиний народ, об’єднаний любов’ю до своєї землі, культури, історії, відкриваючи нас один на одного і на Нього Самого. Сьогодні в програмі «Рецепти життя» представила ініціативу «Нам не байдуже», бо їх заклик співзвучним з переживаннями багатьох. Про це спілкувались з віцепрезидентом АСОЦІАЦІЇ «ДУХОВНЕ ВІДРОДЖЕННЯ» Борисом Волковим. 

Гість "Майстерні": Микола Романюк, Старший пастор Ірпінської Біблійної Церкви. Кервіник інституту підготовки церковних служителів

Переляканий Гедеон товче пшеницю, щоби сховати її від ворогів. Приходить Ангел Господній і звертається до нього: "Чоловік хоробрий". Бог оцінює наш потенціал набагато вижче, ніж ми самі. Може варто прислухатися до думки Бога? Про це йшла мова в передачі "Запилена святість".
 

В передачі "У ваших намірах" побував отець Олександр Коцюр, який веде групу паломників з Кам'янця-Подільского до Летичіва. Він говорив про духовні врпави, інтенції, побут паломників. Зізнався, що в деякі дні паломники йдуть більше 50 км в день, молячись за Україну.

На початку минулого місяця в Мінську проходив IV Європейський православно-католицький форум, на якому  голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків РПЦ митрополит Волоколамський Іларіон жорстко критикував дії УГКЦ, а днями вийшло його інтерв’ю на http://www.interfax-religion.ru, в якому владика також не втримався від важкого слівця на ту ж Греко-католицьку церкву. Чому офіційний представник митрополичої катедри Москви дозволяє собі подібні висловлювання і чим так «досолили» Руській православній церкві УГКЦ, про це в програмі «Християнство сьогодні»з Юрієм Чорноморцем.

Адам Потій – сенатор і берестейський каштелян, після успішної військової та політичної кар'єри, після довгих духовних пошуків, після захоплення протестантизмом і повернення до православ'я, став одним з найвидатніших світських можновладців, котрі опікувались церковними справами. Він не був значним меценатом – не такі були в нього доходи – але як сенатор і берестейський каштелян, Потій часто буває на з'їздах руського духовенства, бере активну участь в заснування нових братств – в тому числі і в Бресті, де житв і служив.

До Берестейської унії 1596 року можна ставитись по-різному. Для когось це «болюча рана на тілі Русі-України», для когось – єдиний порятунок для української церкви. Хтось вважає що єпископи Київської митрополії, що проголосили єднання з Римом, були підкуплені єзуїтами, хтось – що дбали лише про користь церкви. Важко сказати напевно яка точка зору є дальша від істини і хто був правий, а хто неправий в цій суперечці, котра ведеться вже чотири століття з гаком. Але і прихильники, і противники Берестейської унії і греко-католицької церкви зазвичай погоджуються з тим що багато в чому ця подія зумовила подальшу долю України. І що головним ініціатором єднання українського православ'я з Римом була людина на ім'я Адам Потій, в чернецтві Іпатій. І що людина це була талановита, непересічна, недарма заслужила в однодумців прізвисько «Стовп святої єдності». І з прізвиськом цим погоджувались навіть вороги.

15 століття було для українських земель відносно спокійним. Після міжконфесійних братань на соборах в Констанці і Флоренції відносини між католиками і православними стали по-справжньому добросусідськими – як в двох господарок що живуть через паркан, мило вітаються між собою але не проти пересунути межу трохи в бік сусіда чи струсити яблук з сусідського саду. В православних були п'яні попи, в католиків – ксьондзівські кухарки, в православних були продажні патріархи, в католиків – папи-інтригани, в обох конфесіях були проблеми з освітою, то ж, обидві сусідки були в однаковому становищі, а міняти віру на той час було не в моді. Точніше, була в головах тодішніх людей така клепка яка не дозволяла піти до «чужої» церкви якщо не подобалась своя, та й міняти шило на мило не було сенсу.

В "Школі лідерства" отця Олега Кондратюка проходимо дорогою духовного вдосконалення. Шукаємо поради та досвіду святого Йоана від Хреста, реформатора кармелітанського ордену, містика та вчителя Церкви. В цій передачі Ви познайомитесь з принципами : "нічого", "ночі чуттів", "темної ночі". Досконалість згідно з Йоаном це повна єдність з Богом, яка не статичною, але динамчіною реальністю. Як її шукати - тема цієї передачі. 

В "Школі лідерства" отця Олега Кондратюка ми продовжуємо тему етапів духовного розвитку людини. Святий Фома слідом за Псевдо Діонісієм Ареопагітом пропонує розділити віруючих на початківців, просунутих та досконалих в духовного житті. Розглядаємо етап початківця. Чим характеризується початківець? Які небезпеки на шляху початківця зустрічаються? Про це та інше в "Школі лідерства".
 

В загальному потоці інформації ми часто губимо кінці і витоки. Те що зараз відбувається в православ’ї, в підсумках минулого тижня на провідному каналі в «ТСН тиждень»  – назвали «Підкилимними іграми». Та чи розуміємо ми наскільки є заплутаними в різних інформаційних потоках, чи розуміємо чому саме зараз нам подають тут чи іншу інформацію, чи розуміємо бодай щось.


«… Ну встромило УПЦ(кп) нам не просто ножа, а сокиру в спину, і розпочинає, що ось, на цьому тижні зберемо Секретаріат ВРЦіРО і знову брати навіки…» Юрій Чорноморець.  

Господь створив чоловіка і жінку повними протилежностями, часом настільки, що нам важко порозумітись. Але саме з цих двох – з чоловіка і жінки, Господь творить нову реальність – нові стосунки, нове життя, нові пізнання один одного. Часом можна почути, «ми говоримо різними мовами…», «він/вона мене не розуміє…», «ми з різних планет…», то ж на Радіо Марія пропонуємо на обговорення теми, які допомагають порозумітися, дізнатись один про одного більше. Довгоочікувана несподіванка а програмі «В колі жіночому» чоловіки розповідатимуть про свою єдину, про ту кого Господь дав їм для навернення, вдосконалення, для помочі… Але що ж вкладають чоловіки в пошук своєї Єви, з якими списками рис і описів вирушають на пошуки.


 

Закордонний досвід досягнення Автокефалії і українські реалії. Чи дійсно ведеться об’єднавчий діалог між конфесіями? Про все це в програмі «Християнство сьогодні» з Юрієм Чорноморцем.

Архів від 3.06.14.

Дівчатка! Дівчата! І Жіночки! Сьогодні в програмі «В колі жіночому» говорили про пошук свого Адама. Ось що з того вийшло. В розмові брали учать:  о. Микола Мишовський, главред католицького часопису Кредо,  Христина Рудницька Служителька курсу «Дабар», мама, Тетяна Саламаха – художниця, викладач рисунку і живопису.  Ольга Герасименко – авторка і ведуча програми «Католицька енциклопедія», публікується в багатьох виданнях, в Католицькому Віснику – веде колонку про святих, Юлія Весельська – волонтерка на РМ, студентка майбутній маркетолог. 

Про створення Помісної церкви в Україні говориться зараз багато, але як показують дослідження Центру Разумкова, ще майже сорок відсотків українців ні сном ні духом не чули про подібні процеси в суспільстві. Тож в програмі «Християнство сьогодні» богослов, філософ і релігієзнавець Юрій Чорноморець та філософ і релігієзнавець Олександр Саган про те, чи скористається суспільство сприятливим часом, або як його ще називають «Вікном можливостей».

В ефірі програми РЕЗОНАНС - гостем був відомий священик, котрий протягом 32-років служіння - бачив силу силенну див, що НЕМОЖЛИВО пояснити раціонально. А також звільнив від бісів понад 100 осіб, провівши низку обрядів екзорцизму над людьми, які потребували особливої допомоги

У прямому ефірі програми Школа Християнського Життя і Євангелізації святої Марії о.Петро КУРКЕВИЧ не тільки відповів на питання, як Святий Дух дає Дар молитви на мовах, але й продемонстрував наочно!

18 розділ книги Буття неймовірно цікавий, бо ставить перед нами безліч питань. Хто були ТІ ТРОЄ, котрі прийшли до Авраама? Сучасні богослови припускають, що то був Бог в трьох іпостасях, а єврейські коментатори Святого Письма говорять дещо інше. Про загадки 18 розділу книги Буття в катехезі з Патриком Оліхом. 

«В 91 році дуже нами зацікавилась Москва… Нас стали настійливо просити, щоб ми залишились в Москві, але ми сказали, що це не реально, бо ми ніколи не співатимемо російською мовою. «Ну хорошо», -  сказали нам, - «мы тогда пойдем вам на встречу и будем вас представлять, вроде это ваш имидж такой – петь по-украински». Ми відмовились, але потім була серйозна розмова з крупною фігурою в російському шоубізі, який сказав нам, що Україна нам не належить, що вся територія українського шоубізу поділена і лишаючись на Україні, співаючи українською ми лишатимемось в підпіллі. Ми сказали що готові бути в підпіллі». 

В ранковій катехизі отця Миколи Мишовського розважали про гріх брехні. Отець говорив як ми вчимо своїх дітей брехати. Відповів на питання чи може бути так звана "ложь во благо". Як повідомити важку правду людині, яка, наприклад, вмирає? 
 

В передачі "Точка відліку"  говорили про папську адгортацію "Радість Євангелія", яка днями була презентована в українському перекладі у Львові. Як переживати радість Христа і Євангнелії? Чому так багато християн позбавлені радості? Про енцикліку, її мову, стиль і автора з богословом Олександром Доброєром на "Радіо Марія".