Асертивність. Що робити, аби задовольнити свої потреби, та не образити інших?

АСЕРТИВНІСТЬ.

Як часто ви опиняєтеся в ситуації, коли вам щось не подобається, ви відчуваєте невдоволення, але волієте змовчати і погодитись? Наприклад, коли вам щось не подобається то ви, або одразу вибухаєте, або довго мовчите та накопичуєте образи. Якщо ви впізнали в цих ситуаціях себе – вам варто познайомитися із поняттям асертивності.

Асертивність - навичка, необхідна кожній людині. Адже ми постійно взаємодіємо з іншими людьми, але часом наші потреби, бажання відрізняються від потреб та бажань інших. Це призводить до різного роду конфліктів. Що ж робити, аби задовільнити свої потреби, та не образити інших.

Уяви ситуацію: твій друг, який вже 100 000 разів просив тебе позичити гроші (а повернув їх від сили 2-3 рази) вкотре просить у тебе «пару тисяч до зарплати». Як відреагуєш?

а) нехотячи погодишся допомогти, паралельно проклинаючи друга та цей світ;

б) агресивно «наїдеш» на друга, бо мовляв: «ти мене дістав! Як повернеш попередні 5 тисяч, тоді і поговоримо про наступний борг»

в) спокійно відмовиш: «Ні, я не можу позичити тобі грошей цього разу». А, можливо, і нагадаєш про попередні рази: «До слова, ми домовлялись, що попередні 5 тисяч, які тобі позичив/ла, ти віддаси до 30 вересня. Сьогодні вже 1 листопада. Коли можу очікувати повернення боргу?»

► В перекладі з англійської «to assert», означає відстоювати, захищати, заявляти, твердити.

► Асертивність це – вміння відстоювати свої інтереси, не порушуючи при цьому прав іншої людини.

► Асертивність дозволяє спокійно і впевнено визначати межі, виражати свої потреби і очікування, відмовляти без почуття провини, пояснень і виправдовувань. Дає право щось не знати і помилятися.

► Асертивність не передбачає замовчування своїх емоцій та думок, проте вона передбачає неагресивну форму їх вираження.

Особа, якій притаманна асертивна поведінка, не повинна завжди бути спокійною, усміхненою чи «дипломатичною», адже важливо вміти, відповідно до обставин, віднаходити БАЛАНС між агресивністю та пасивністю. 

Приклад з Біблії

► В Євангелії від Йоана 9 розділ є опис події про ЧУДЕСНЕ ОЗДОРОВЛЕННЯ СЛІПОВРОДЖЕНОГО (Йо 9, 1-41). Діалог який провадить зцілений від сліпоти Ісусом юнак, є приклад асертивності і позиції Дорослого (ТА).

► Навіть його батьки, не вступили на захист сина, прийняли пасивну позицію, лише відповіли

o «Тим то батьки його й казали: Дорослий він, - самого спитайте» (23).

► І дійсно він поводився в розмові з фарисеями як Дорослий. Відповідає спокійно, впевнено, в неемоційний спосіб говорить факти

o «Чи грішник він, - озвався він, - я не знаю. Знаю одне: був я сліпим, а тепер бачу.»  Вони ж йому на те знов: «Що він таке тобі сподіяв? Як він очі тобі відкрив?» Той їм відказує: «Я вже вам оповів, та ви не слухали. Навіщо іще чути хочете? Чи, може, і ви його учнями бажаєте стати?»

► Фарисеї натомість поводились в спосіб агресивний.

o  «Ті з лайкою накинулись на нього, і сказали: «Ти його учень! Ми - Мойсеєві учні! Ми знаємо: до Мойсея промовляв Бог. А цього не знаємо, звідкіля він.»

Відповідь Дорослого/асертивна: У відповідь чоловік сказав їм: «Ось воно, власне, і дивно, що ви не знаєте, звідкіля він, а він мені очі відкрив. Ми знаємо, що Бог не вислухує грішників, коли ж хтось побожний і його волю чинить - ось того він вислухує! Нечувано одвіку, щоб хто небудь відкрив очі сліповродженому. Був би він не від Бога - нічого не спроможен би був зробити!»

► Відповідь фарисеїв: агресивна, насильницька, чуємо знецінення, яке звучить з неспроможності подати конкретні факти в чому можна було б звинуватити юнака і Ісуса.

o Озвались і сказали йому: «Ти ввесь у гріхах уродився, а нас навчаєш?» І прогнали його геть.

 Сестра Тетяна Богославець

Слухати інші програми

• Пошана та зневага 
• Відпустити минуле
• Стан безпорадності 
• Життя відкладене на потім
• Поміркованість та жадібність
• Чому важливо пробачити себе?
• Як хрест допомагає в період війни
• Довірте Богу! Він любить неідеальне
• Муки самоосуду та відчуття провини