Слухати Радіо

01:40

Духовні читання

В ефірі

Катехиза

03:00

Меса

03:40

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

04:20

Святий дня

05:00

Молитва

06:00

Дитяча катехиза

06:20

Голос народу, голос Божий

07:00

Меса

07:40

Дитяча катехиза

08:00

Святий дня

08:10

Житія святих

08:15

Слово на кожен день

09:00

Молитовна лінія

10:00

Розарій

10:30

У ваших намірах

11:00

Житія святих

11:20

Катехиза

12:00

Ангел Господній

Практичні поради щодо дару тлумачення мов

Про практичні поради активації дару тлумачення мов розповідає душпастир парафії Святого Йосифа м. Дніпро, брат-капуцин Юрій Зелінський.
Тлумачення мов під час молитовних зборів.У 27-му вірші цього 14-го розділу Ап. Павло сказав:  «Коли хтось говорить мовами, нехай буде їх двоє, а щонайбільше троє, і нехай один пояснює, і то по черзі.»  Ап. Павло не сказав точно, скільки людей може чи не може говорити мовами під час спільної молитви. Він просто сказав: нехай буде їх двоє, а щонайбільше троє, і нехай один пояснює, і то по черзі.                            
Це означає, що вони не повинні говорити одночасно. Це означає також, що людина може говорити мовами більше одного разу. Проте цей вірш говорить про людей, а не про послання чи висловлювання.
Я б порадив будь-якому зібранню наступне: якщо троє вже заговорило публічно мовами, то четвертий нехай мовчить, незважаючи на те, як би сильно Дух не спонукав його. Якщо треба сказати ще щось, то нехай це скаже один із тих, хто вже говорив мовами. Це підтримує добрий порядок молитовних зборів.Ап. Павло сказав: «…нехай один пояснює…». Та сама людина може зробити вислів мовами та передати іншим тлумачення того, що сам говорив мовами. Фактично один із тих, хто заговорив мовами публічно, може вияснити це висловлювання, навіть якщо будуть присутні інші, здатні тлумачити мови. Павло вчить нас, щоб ми не мали суперництва в тлумаченні. Отже, немає нічого небіблійного в тому, якщо хтось зробить висловлювання на мовах і сам тлумачить, якщо тлумач при цьому залишається лише один.

Дар тлумачення та дар мов доповнюють один одного. Коли вони виявляються разом, це прирівнюється до пророцтва, яке служить для побудови Церкви.Мови та їх тлумачення є чудовою дією, яка легко може бути помічена невіруючими і викликати в них благоговійний страх, як це сталося в день П'ятидесятниці.

Якщо за говорінням мовами тлумачення так і не було, то можливі два пояснення: 1. Ніхто з присутніх не має дару тлумачення. 2. Той, хто говорив мовами, просто возвеличував Бога, і публічного тлумачення цього послання не потрібно.

Тлумачення мов може прийти двома шляхами:    

1. Тлумач каже слова з натхнення.   2. Тлумач отримує одкровення у вигляді духовного бачення і переказує його зміст присутнім.

Тлумачення мов потребує певної міри віри. Зазвичай тлумач не отримує відразу весь текст послання, лише одне чи два слова. Діючи по вірі, він повинен висловлювати ці слова, і тоді Бог дасть йому наступних кілька слів. Коли говоріння мовами продовжуватиметься, тлумач отримуватиме чергові слова, доки не висловить усе до кінця. Навіть якщо повідомлення виявиться дуже довгим і займе півгодини, все одно тлумач буде отримувати за один раз лише кілька слів.

Душпастир парафії Святого Йосифа м. Дніпро, брат-капуцин Юрій Зелінський.

Слухати інші програми 

Що важливіше: зовнішня безпека чи внутрішня свобода?

Що важливіше: зовнішня безпека чи внутрішня свобода?

У новій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак, монах-кармеліт, роздумує над тоталітаризмом, приниженням людської гідності та вибором між зовнішньою безпекою і внутрішньою свободою, звертаючись, зокрема, до роману Маргарет Етвуд «Оповідь служниці». Що для нас важливіше — безпека чи свобода, комфорт чи правда, спокій чи совість — і чи залишається в людині простір свободи навіть тоді, коли здається, що все навколо вже підкорене?
2026-09-02 00:00:00
"З вірою в Духа Святого!.. ми пізнаємо життя, яке є в присутності Бога", - о.Міхал Бранкевич

"З вірою в Духа Святого!.. ми пізнаємо життя, яке є в присутності Бога", - о.Міхал Бранкевич

До роздумів про правду та надію на вічне життя в новому небі й на новій землі запрошує у цій катехизі, що завершує цикл «Символ віри», о. Міхал Бранкевич, духовний наставник Дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater». Він звертає нашу увагу на допомогу та дію Святого Духа, який переконує нас і дає можливість переживати віру свідомо й глибоко.
2026-09-01 00:00:00
Ангели і діти: початок навчального року

Ангели і діти: початок навчального року

«Якщо я молюся, я переживаю за цю дитину», — зауважує у катехизі с. Юлія Заводовська зі Згромадження Сестер від Ангелів у м. Вінниці та заохочує батьків і тих, хто навчає у закладах освіти: «Наслідуймо ангелів-охоронців, які допомагають і оберігають. Покликання вчителя — провадити дитину до Бога, помічаючи її маленькі вчинки та реагуючи на певні ситуації».
2026-08-31 00:00:00
Сповідь Святого Августина: "Через самопізнання він усвідомлює, що пізнає Бога", - о.Олег Кіндій

Сповідь Святого Августина: "Через самопізнання він усвідомлює, що пізнає Бога", - о.Олег Кіндій

«Той, хто зумів пояснити, у чому полягає природа Божої ласки, описує на фізичному рівні, як він тілесно переживав біль і гріхи, у яких упізнав розпусних подруг. Але разом із тим з’являється стриманість, у якій він побачив Пресвяту Діву Марію», — про Боже провидіння у книзі «Сповідь» святого Августина говорить у своїй катехизі отець Олег Кіндій, священник парафії святих Володимира та Ольги УГКЦ, викладач богослов’я Українського католицького університету у Львові.
2026-08-28 00:00:00
Три вороги християнина, - катехеза о. Олексія Самсонова

Три вороги християнина, - катехеза о. Олексія Самсонова

Християнська традиція говорить про трьох головних ворогів духовного життя - світ, плоть і диявол, однак ці поняття важливо правильно розуміти. Світ - це не Боже творіння, яке є добрим, а спосіб мислення, що ставить на перше місце успіх, гроші, комфорт, престиж і людське визнання, змушуючи людину жити так, ніби Бога немає. Плоть - це не людське тіло, а наша поранена гріхом природа, яка схиляє нас ставити власні бажання вище за правду, любов і Божу волю. Саме тому Отці пустелі вчили не боротися з тілом, а приборкувати пристрасті, вчитися посту, стриманості, смиренню та внутрішній свободі. Святий Антоній Великий, авва Мойсей, Макарій та інші пустельники добре знали, що справжня духовна боротьба починається не з осудження світу навколо, а з чесного погляду на власне серце.
2026-08-28 00:00:00