"Віра батьків допомогала мені жити чесно", - отець Міхал Бранкевич

Я народився в маленькому селі неподалік Любліна у Польщі. Ми з батьками багато трудилися на землі. Тато був порядною людиною і ціле життя працював на виробництві вантажних автомобілів. В сім'ї нас було четверо дітей.

Ми жили в скрутний час. Пам'ятаю, що за всі 17 років праці батько тільки один раз після виробничої травми взяв 3 дні лікарняних, щоб поправити здоров'я. А потім, дирекція фабрики, за вислугу років, подарувала нам квартиру в центрі Любліна, де ми могли проживати всі шестеро.

Дитинство я часто проводив у дідуся і бабусі, де багато допомагав по господарству. Закінчивши школу, вступив до ветеринарного інституту. Вважаю, що моє дитинство було щасливим, хоч ми й працювали багато та переживали труднощі. Продукти, особливо на свята, ми привозили із села. Дідусь навчив мене праці на землі, зокрема, ходити за плугом, керувати кіньми, тощо. Це нагадує слова з Євангелія: "Ісус же промовив до нього: Ніхто з тих, хто кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається до Божого Царства!" (Луки 9:62)

Слухати інші програми Люди справи

• Корпус військових капеланів
• Страх втрати близької людини
• Бойовий стрес та бойова втома
• Благодійний Фонд "Після служби"
• Друг "Да Вінчі" - Дмитро Коцюбайло
• Перший випуск військових капеланів
• Капелан, отець Геннадій Рохманійко
• Пройти пекло війни допомогла система
• Доброволець з Іспанії Мануель Маркес
• Військовослужбовець ЗСУ Ілля Богданов
• Волонтер із Великобританії Джозеф Педен